<...script src="http://partner.privatbank.ua/flashscript.js" type="text/javascript">
Получить свой бесплатный сайт в UcoZ WMmail.ru - сервис почтовых рассылок Доски Бесплатных Объявлений - Бизнес, Финансы - Доски Продвижения doski-pro.ru Your Yoga Web-IP.ru - Система Активной Рекламы СУПЕРСЕМЬЯ.ру" Заработок в Интернет ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН" Покупаем рекламу. Дорого. Кредитный автомат, кредиты вебмани, кредит wmz
Письма, Регистрации, Сёрфинг! Без минималки!
Если Вам помогла информация и Вы хотите отблагодарить, нажмите кнопку "Купить", дальше - "Оплатить с помощью карты". Спасибо!

Надежда - предпринимателям Украины

Объявление

ЗДРАВСТВУЙТЕ! Спасибо, что посетили мой сайт! Просматривая рекламу, Вы узнаёте что-то новое и помогаете заработать сайту:))) Теперь Вы можете пополнить свой мобильный счёт прямо на сайте через Приватбанк, имея карту Visa. Отсюда же можно производить любые расчёты, выбирая нужную пиктограмму. В рубриках КУПЛЮ - ПРОДАМ Вы можете оставить своё БЕСПЛАТНОЕ объявление или ссылку на СВОЙ сайт. Если возникнут вопросы - пишите мне в личку, у нас есть система-почта внутри Форума. Надежда.

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.



КАБМІН

Сообщений 1 страница 16 из 16

1

Звернення громадян
Обіцяний зворотній зв"язок)))

2

Порядок організації та проведення особистого прийому громадян у Кабінеті Міністрів України 

Цей порядок визначає основні вимоги до проведення особистого прийому громадян у Кабінеті Міністрів України (Постанова  від 11 вересня 2003р. № 1447 „Про організацію особистого прийому громадян у Кабінеті Міністрів України”).

Особистий прийом громадян Прем’єр-міністром України відповідно до статті 23 Закону України “Про звернення громадян” (393/96-ВР) проводиться в установленому ним порядку.

Особистий прийом громадян Першим віце-прем’єр-міністром, віце-прем’єр-міністрами України та міністрами (далі – члени Кабінету Міністрів України) проводиться у приймальні Кабінету Міністрів України в установлені графіком дні з 15-00 до 17-00.

Прийом Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни проводиться першочергово.

Особистий прийом громадян в інші дні, крім неділі та святкових, проводиться працівниками Управління організації роботи із зверненнями громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України (далі - Управління) з 9-00 до 13-00 та 14-00 до 19-00, у п’ятницю і передсвяткові дні – до 18-00, у суботу – з 9-00 до 13-00.

Вхід громадян до приймальні Кабінету Міністрів України вільний і не потребує оформлення перепустки та пред’явлення документів, що посвідчують особу.

Інформація про порядок і графік особистого прийому громадян членами Кабінету Міністрів України публікується у газеті “Урядовий кур'єр”, розміщується на Єдиному веб-порталі Кабінету Міністрів України та у приймальні Кабінету Міністрів України доступному для вільного огляду місці.

Попередній запис на особистий прийом до членів Кабінету Міністрів України проводиться працівниками Управління разом з представниками служб членів Кабінету Міністрів України в установлений графіком день з 10-00 до 13-00.

За дорученням керівництва Секретаріату Кабінету Міністрів України до участі в попередньому записі громадян на особистий прийом до Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів України можуть залучатися працівники відповідних структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Під час попереднього запису громадян на особистий прийом до членів Кабінету Міністрів України з’ясовується прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, зміст порушеного питання, до яких посадових осіб чи органів державної влади він звертався і яке було прийняте рішення, визначається посадова особа чи орган державної влади, до компетенції яких належить вирішення питання, вивчаються документи, інші матеріали, що подаються громадянами для обґрунтування своїх заяв (клопотань), скарг або пропозицій (зауважень).

Не допускається з’ясування відомостей про особу громадянина, що не стосуються його звернення.

Повторний прийом громадянина з питання, яке вже розглядалося членами Кабінету Міністрів України, проводиться у разі, коли питання, порушене у першому обґрунтованому зверненні, не було вирішено по суті.

У разі повторного звернення громадянина вивчаються архівні матеріали з порушеного питання, з’ясовуються причини, що його викликали, надаються необхідні роз’яснення та можлива допомога.

Список громадян на особистий прийом до членів Кабінету Міністрів України із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, змісту порушуваних питань подається відповідно Першому віце-прем’єр-міністрові, віце-прем’єр-міністрам України та міністрам.

Під час проведення особистого прийому громадян можуть бути присутні їх представники, повноваження яких оформлені в установленому порядку, та особи, які перебувають у родинних відносинах з цими громадянами.

Присутність сторонніх осіб під час проведення особистого прийому громадян не допускається.

У разі коли порушене громадянином питання вирішити на особистому прийомі неможливо через складність і необхідність додаткового вивчення, громадянинові може бути запропоновано викласти його у формі письмової заяви.

Подана громадянином на особистому прийомі письмова заява розглядається у порядку, встановленому законодавством для письмових звернень.

Про результати розгляду звернення громадянину повідомляється письмово або усно (за його бажанням).

З урахування рішення, прийнятого під час особистого прийому, працівники Управління, відповідних служб та структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України опрацьовують проекти доручень і подають їх на розгляд відповідно Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністра України та міністра.

Звернення громадян на особистому прийомі реєструються відповідно до Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 348 (348-97-п) (Офіційний вісник України, 1997 р., число 16, с.85).

http://www.kmu.gov.ua/zvg/control/uk/pu … t_id=45537

3

4

Текст документа:  Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року 502- редакція від 21.05.2009



КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 21 травня 2009 р.  № 502

Київ

Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
на період до 31 грудня 2010 року


Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності:

1) до 31 грудня 2010 р.:

тимчасово припинити проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів);

установити обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб’єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням;

видавати суб’єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом;

приймати рішення про застосування до суб’єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути);

не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису;

2) привести у місячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

2. Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва надавати методологічну допомогу органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, з метою забезпечення виконання цієї постанови.

Прем’єр міністр України
Ю. ТИМОШЕНКО

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd

5

Текст документа:  Про порядок сплати та зарахування сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачених фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування 505- редакція від 21.05.2009



КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 21 травня 2009 р. № 505

Київ

Про порядок сплати та зарахування сум внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачених фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що для зарахування сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі — страхові внески), сплачених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. № 366 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 30, ст. 997) фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) (далі — платники), Пенсійний фонд України відкриває рахунок в Державному казначействі.

Державне казначейство подає Пенсійному фонду України виписку з  рахунка Фонду у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, що надійшли у попередній робочий день. Електронний реєстр повинен містити прізвище, ім’я, по батькові, ідентифікаційний номер (за його відсутності — серія та номер паспорта) платника, період, за який сплачено внески, код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України або код районного (міського) управління Пенсійного фонду України, де зареєстрований платник.

Кошти, що надійшли на зазначений рахунок, перераховуються наступного робочого дня у регламентованому режимі на видатковий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий у Державному казначействі.

2. Державній податковій адміністрації та Пенсійному фондові України забезпечити інформування платників про номер відкритого в Державному казначействі рахунка Пенсійного фонду України, на який вноситься сума страхового внеску, та про дані, які повинен зазначити платник у платіжному дорученні (зокрема у полі платіжного доручення “Призначення платежу” зазначається прізвище, ім’я, по батькові, ідентифікаційний номер (за його відсутності — серія та номер паспорта) платника, період, за який сплачено внески, код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України або код районного (міського) управління Пенсійного фонду України, де зареєстрований платник).

3. Рекомендувати Національному банку вжити заходів до забезпечення зазначення платниками у платіжних дорученнях даних згідно з пунктом 2 цієї постанови.

4. Пенсійному фондові України:

1) припинити на трирічний період проведення перевірки платників, які сплачують страхові внески відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. № 366;

2) проводити до 5 квітня наступного року звіряння сум страхових внесків на рахунках платників з урахуванням встановленого розміру мінімального страхового внеску у відповідному періоді; надсилати платникам протягом 10 днів після закінчення звіряння акти про стан розрахунків за страховими внесками. У разі сплати визначеної в акті звіряння суми недоїмки протягом 30 днів після його одержання штрафні санкції та пеня за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків не нараховуються;

3) забезпечити внесення на підставі інформації, поданої Державним казначейством, відомостей про сплату страхових внесків платниками до системи персоніфікованого обліку для врахування під час призначення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

5. Установити, що сплата страхових внесків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. № 366 платниками, які є пенсіонерами за віком або інвалідами і не використовують працю найманих працівників, здійснюється на добровільних засадах.

Прем’єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd

6

Текст документа:  ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про місцеву та регіональну галузеву раду підприємців 518-00- редакція від 21.05.2009

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 21 травня 2009 р. № 518

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

про місцеву та регіональну галузеву раду підприємців

1. Місцева та регіональна галузева рада підприємців є постійно діючим консультативно-дорадчим органом, що утворюється при обласній,  Київській та Севастопольській, міській,  районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації (далі — галузева рада).

2. Галузева рада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

3. Основними завданнями галузевої ради є:

1) сприяння у формуванні дієвого механізму взаємодії органів виконавчої влади і суб’єктів господарювання на засадах партнерства, відкритості та прозорості, а також у реалізації державної регуляторної політики у сфері підприємництва;

2) підготовка в установленому порядку пропозицій щодо перегляду нормативно-правових актів у сфері підприємництва;

3) участь у підготовці до розгляду питань щодо створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва та реалізації державної регуляторної політики;

4) розгляд проектів щодо комплексних та цільових регіональних програм розвитку підприємництва та проведення аналізу їх виконання;

5) підготовка та подання відповідним органам виконавчої влади та місцевого самоврядування пропозицій щодо:

формування та реалізації державної економічної, податкової та митної політики, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суб’єктів господарювання;

створення правових, економічних та організаційних умов для забезпечення подальшого розвитку підприємницької діяльності в регіоні;

розв’язання спірних питань, що виникають у сфері підприємництва;

упорядкування роботи з проведення органами державного нагляду (контролю) перевірок суб’єктів господарювання;

6) установлення громадського контролю за дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при розробленні проектів нормативно-правових актів, а також процедур, передбачених Законами України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”;

7) забезпечення розвитку підприємницької ініціативи, популяризація ефективної суспільно-корисної підприємницької діяльності, відродження найкращих традицій та етичних принципів вітчизняного підприємництва.

4. Галузева рада має право:

1) утворювати в разі потреби тимчасові експертні та робочі групи, залучати в установленому порядку до участі в їх роботі представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових установ (за погодженням з їх керівниками) та громадських організацій, а також незалежних експертів;

2) одержувати в установленому порядку від місцевих органів  виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію та матеріали, що необхідні для виконання покладених на неї завдань;

3) заслуховувати на своїх засіданнях інформацію керівників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до її компетенції;

4) подавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозиції з питань, що належать до її компетенції;

5) брати участь в установленому порядку через своїх представників, визначених відповідною колегією, у проведенні щорічної оцінки та атестації державних службовців місцевих органів виконавчої влади, діяльність яких пов’язана з регулюванням підприємницької діяльності;

6) делегувати в установленому порядку своїх представників до складу конкурсних комісій для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців, повноваження яких пов’язані з регулюванням підприємницької діяльності.

Місцева галузева рада підприємців делегує також своїх представників до складу регіональної галузевої ради підприємців, а регіональна галузева рада підприємців — до складу Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України та громадських рад при центральних органах виконавчої влади.

5. Галузева рада провадить свою діяльність на основі взаємодії та партнерства з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також об’єднаннями підприємців.

6. Склад галузевої ради формується з числа представників суб’єктів господарювання, об’єднань підприємців відповідної галузі та у разі необхідності інших галузевих рад.

Персональний склад галузевої ради затверджується відповідною держадміністрацією згідно з поданими заявками протягом 30 календарних днів з дати їх подання.

Склад галузевої ради щороку оновлюється.

7. Галузева рада обирає з числа своїх членів голову, двох його заступників, а також своїх представників  до складу колегії місцевих та регіональних галузевих рад.

8. Члени галузевої Ради виконують свої обов’язки на громадських засадах.

9. Основною формою роботи галузевої ради є засідання, що проводяться не рідше одного разу на місяць для місцевої галузевої ради підприємців і не рідше одного разу на три місяці для регіональної галузевої ради підприємців.

10. Оголошення про день і час проведення засідання галузевої ради розміщується у місцевих засобах масової інформації, а також на офіційному веб-сайті відповідної районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати проведення засідання.

11. Для вирішення спільних питань утворюється колегія з числа представників місцевих та галузевих рад.

Засідання колегії галузевих рад проводяться щокварталу.

Позачергове засідання колегії галузевих рад проводиться за ініціативою одного з голів галузевої ради або керівника органу виконавчої влади.

На засіданнях таких колегій головують почергово голови галузевих рад.

12. Галузева рада та колегія галузевих рад на своїх засіданнях приймають рішення, що оформлюються протоколом, який підписується головою та секретарем засідання.

13. Рішення галузевої ради та колегії галузевих рад вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні їх членів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос особи, яка головує на засіданні.

14. Галузева рада систематично інформує громадськість через засоби масової інформації про свою діяльність.

15. Рішення галузевої ради мають рекомендаційний характер.

16. Галузева рада має бланк із своїм найменуванням.

17. Організаційно-інформаційне забезпечення роботи галузевої ради здійснюється відповідним територіальним органом Держкомпідприємництва.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd

7

Текст документа:  Про утворення місцевих та регіональних галузевих рад підприємців 518- редакція від 21.05.2009



КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 21 травня 2009 р.  № 518

Київ

Про утворення місцевих та регіональних галузевих рад підприємців

З метою залучення суб’єктів підприємницької діяльності до участі у формуванні державної політики у сфері підприємництва, запровадження прозорого механізму їх участі у підготовці проектів рішень органів виконавчої влади, які стосуються реалізації державної регуляторної політики, Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Типове положення про місцеву та регіональну галузеву раду підприємців, що додається.

2. Установити, що діяльність місцевих та регіональних галузевих рад підприємців координується Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України.

3. Внести до постанов Кабінету Міністрів України  зміни, що додаються.

4. Обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

забезпечити утворення протягом двох місяців місцевих галузевих рад підприємців при районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністраціях;

утворити протягом трьох місяців регіональні галузеві ради підприємців при обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях;

забезпечити розміщення у місцевих засобах масової інформації, а також на офіційних веб-сайтах відповідних державних адміністрацій не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати проведення організаційних зборів з питань формування складу відповідних галузевих рад підприємців оголошень про день та час проведення таких зборів;

забезпечити проведення протягом двох тижнів організаційних зборів місцевих галузевих  рад підприємців з метою обрання голів таких рад, їх заступників, секретарів та представників до складу відповідних регіональних галузевих рад підприємців;

затвердити протягом трьох місяців склад регіональних галузевих рад підприємців із числа представників місцевих галузевих рад підприємців;

вжити заходів до створення належних умов для  роботи місцевих та регіональних галузевих рад підприємців;

забезпечити участь своїх представників і представників районних державних адміністрацій у засіданнях місцевих та регіональних галузевих рад підприємців;

забезпечити постійне інформування громадськості про роботу місцевих та регіональних галузевих рад підприємців шляхом розміщення повідомлень у місцевих засобах масової інформації, а також на офіційних веб-сайтах відповідних державних адміністрацій.

5. Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва забезпечити методологічне супроводження діяльності місцевих та регіональних галузевих рад підприємців.

6. Рекомендувати органам місцевого самоврядування утворити місцеві галузеві ради підприємців.

7. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади протягом чотирьох місяців переглянути і оновити склад громадських рад, а також забезпечити участь представників своїх територіальних органів у засіданнях відповідних регіональних галузевих рад підприємців.

Прем’єр міністр України
Ю. ТИМОШЕНКО




Інд. 25

Заміна, ІІ варіант

30.05.09

8

Текст документа:  Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності 526- редакція від 21.05.2009



КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 21 травня 2009 р. № 526

Київ

Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності

З метою удосконалення системи видачі документів дозвільного характеру та забезпечення реалізації Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити:

перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, що видаються виключно через дозвільні центри, згідно з додатком 1;

основні вимоги до порядку взаємодії адміністратора з місцевими дозвільними органами, суб’єктами господарювання та територіальним органом спеціально уповноваженого органу з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності щодо видачі документів дозвільного характеру згідно з додатком 2.

2. Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва внести до Типового положення про адміністратора та порядок його взаємодії з місцевими дозвільними органами, суб’єктами господарювання та територіальним органом спеціально уповноваженого органу з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності зміни, що випливають з цієї постанови.

3. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити прийняття заяв та інших документів, що подаються для видачі документів дозвільного характеру, та їх видачу безпосередньо суб’єктам господарювання структурними підрозділами зазначених органів за принципом організаційної єдності в одному приміщенні.

4. Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва забезпечити організацію навчання, а Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям — участь адміністраторів у навчанні та підвищенні кваліфікації. Навчання та підвищення кваліфікації адміністраторів проводиться один раз на три роки.

Прем’єр міністр України
Ю. ТИМОШЕНКО

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd
ДОДАТОК - ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ

9

Текст документа:  ОСНОВНІ ВИМОГИ до порядку взаємодії адміністратора з місцевими дозвільними органами, суб'єктами господарювання та територіальним органом спеціально уповноваженого органу з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності щодо видачі документів дозвільного характеру 526-02- редакція від 21.05.2009

Додаток 2

до постанови Кабінету Міністрів України

від 21 травня 2009 р. № 526

ОСНОВНІ ВИМОГИ

до порядку взаємодії адміністратора з місцевими дозвільними органами, суб’єктами господарювання та територіальним органом спеціально уповноваженого органу з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності щодо видачі документів дозвільного характеру

Загальні положення

1. Ці основні вимоги розроблені з метою забезпечення упорядкування видачі документів дозвільного характеру місцевими дозвільними органами і визначають засади діяльності та взаємодії адміністраторів, місцевих дозвільних органів, суб’єктів господарювання та територіальних органів спеціально уповноваженого органу з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності (далі — уповноважений орган) з питань видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності.

2. Терміни, що вживаються в цих основних вимогах, мають таке значення:

адміністратор — посадова особа міської ради (її виконавчого органу), районної та районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, яка організовує видачу суб’єкту господарювання документів дозвільного характеру та забезпечує взаємодію місцевих дозвільних органів щодо видачі документів дозвільного характеру;

дозвільний центр — робочий орган відповідної міської ради (виконавчого органу) або районної держадміністрації, в якому представники місцевих дозвільних органів та адміністратор провадять діяльність з видачі, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, видачі їх дублікатів за принципом організаційної єдності;

дозвільна (погоджувальна) процедура — сукупність дій, що вчиняються суб’єктами господарювання, адміністраторами та дозвільними органами під час погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру;

представники місцевих дозвільних органів — посадові особи місцевих дозвільних органів, уповноважені брати участь у роботі дозвільного центру відповідним розпорядчим документом цього органу;

регіональні дозвільні органи — територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в областях та Автономній Республіці Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Організація взаємодії

3. Видача документів дозвільного характеру місцевими дозвільними органами здійснюється виключно в приміщенні дозвільних центрів.

Забороняється видача документів дозвільного характеру місцевими дозвільними органами поза межами дозвільних центрів.

4. У роботі дозвільних центрів беруть участь представники місцевих дозвільних органів, зокрема:

1) територіальних (місцевих) органів центральних органів виконавчої влади:

державного пожежного нагляду;

промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду;

з питань охорони навколишнього природного середовища;

карантину рослин;

з питань водного господарства;

з питань лісового господарства;

із земельних ресурсів;

ветеринарної медицини;

державного управління автомобільними дорогами;

2) Держархбудінспекції (інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі);

3) Держконтрольсільгосппроду;

4) Державної інспекції з енергозбереження;

5) Держземінспекції;

6) Державтоінспекції, головних управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі;

7) органів санітарно-епідеміологічної служби;

8) структурних підрозділів виконавчих органів міських рад та районних держадміністрацій, органів і служб міських рад (у разі створення).

Участь у роботі дозвільних центрів можуть брати також представники підприємств, установ та організацій, що видають документи, без наявності яких суб’єкт господарювання не може провадити господарську діяльність.

5. Режим роботи дозвільних центрів (години роботи представників місцевих дозвільних органів) встановлюється залежно від кількості юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що перебувають на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, кількості звернень суб’єктів господарювання та документів дозвільного характеру, які видаються місцевими дозвільними органами. При цьому адміністратор здійснює прийом щодня (в робочі дні).

6. У порядку взаємодії чітко визначаються та розмежовуються повноваження адміністратора, представників місцевих дозвільних органів, що беруть участь у роботі дозвільного центру.

Для вирішення спірних питань можуть утворюватися узгоджувальнікомісії, примірне положення про які затверджує Держкомпідприємництво.

7. Керівники дозвільних органів несуть відповідальність за забезпечення координації діяльності своїх представників щодо видачі документів дозвільного характеру, визначених переліком документів дозвільного характеру, що видаються виключно через дозвільні центри (далі — перелік), за принципом організаційної єдності, зокрема участь представників місцевих дозвільних органів у роботі дозвільних центрів.

8. Керівник районної держадміністрації та міський голова визначає свого заступника, який безпосередньо відповідає за роботу дозвільного центру.

9. Видача місцевими дозвільними органами документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності забезпечується адміністратором.

10. Копія розпорядчого документа про уповноваження представника місцевого дозвільного органу на участь у роботі дозвільного центру надається адміністратору.

11. За рішенням керівника райдержадміністрації або міського голови запроваджується електронна система контролю за обігом (станом розгляду) документів, поданих для отримання документів дозвільного характеру, та своєчасністю їх видачі. Зазначена система функціонує в рамках реєстру документів дозвільного характеру, держателем якого є Держкомпідприємництво.

12. Регіональні дозвільні органи за згодою міського голови (міст — обласних центрів) забезпечують видачу документів дозвільного характеру згідно з переліком через дозвільні центри відповідних міських рад.

Обов’язки адміністратора та завдання

місцевих дозвільних органів

13. Основними обов’язками адміністратора є:

забезпечення видачі документів дозвільного характеру виключно через дозвільний центр;

оптимізація процесу видачі документів дозвільного характеру шляхом налагодження взаємодії між представниками місцевих дозвільних органів, що беруть участь у роботі дозвільного центру;

ведення документообігу та забезпечення обліку звернень суб’єктів господарювання до адміністраторів, представників місцевих дозвільних органів, що беруть участь у роботі дозвільного центру;

надання суб’єктам господарювання вичерпної інформації про порядок видачі документів дозвільного характеру;

забезпечення видачі документів дозвільного характеру в разі звернення заявника безпосередньо до адміністратора;

контроль за додержанням посадовими особами місцевих дозвільних органів строків розгляду та видачі документів дозвільного характеру.

14. Основним завданням місцевих дозвільних органів є забезпечення видачі документів дозвільного характеру згідно із затвердженим переліком в установлені законодавством строки з дотриманням пункту 3 цих основних вимог.

Видача документів дозвільного характеру

через дозвільні центри

15. Місцевий дозвільний орган розробляє регламент (інформаційну картку), який визначає послідовність дій для отримання документів дозвільного характеру, схеми дозвільних (погоджувальних) процедур.

16. У регламенті (інформаційній картці), зокрема, зазначаються:

найменування органу, що видає документ дозвільного характеру
(в тому числі найменування органу, який у випадках, передбачених законом, здійснює погодження документів дозвільного характеру, надає попередні висновки тощо);

перелік документів, необхідних для видачі документів дозвільного характеру;

розмір плати за видачу документів дозвільного характеру (якщо це передбачено законодавством);

строк, протягом якого видається документ дозвільного характеру або надається обґрунтована відмова в його видачі;

підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру;

посилання на закон, яким встановлено вимоги щодо видачі документа дозвільного характеру.

Примірна форма регламенту (інформаційної картки) затверджується уповноваженим органом.

17. Регламент (інформаційна картка) затверджується керівником місцевого дозвільного органу, який уповноважений видавати документ дозвільного характеру за погодженням з міським головою або керівником райдержадміністрації та з відповідним територіальним органом уповноваженого органу.

18. Для організації роботи з підготовки документів дозвільного характеру, видача яких здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, керівник центрального органу затверджує примірне положення.

19. Дозвільні центри з метою забезпечення комплексного обслуговування суб’єктів господарювання та фізичних осіб крім документів дозвільного характеру можуть видавати інші документи, довідки та надавати консультації.

20. Міський голова та керівники райдержадміністрацій забезпечують ведення адміністраторами реєстру документів дозвільного характеру, а керівники місцевих дозвільних органів — щоденне інформування адміністратора про видані документи дозвільного характеру.

Інформування суб’єктів господарювання щодо процедур

видачі документів дозвільного характеру

21. Дозвільні органи (регіональні дозвільні органи) забезпечують оприлюднення та вільний доступ до інформації, необхідної суб’єктам господарювання для започаткування та провадження господарської діяльності, шляхом створення офіційних веб-сторінок, розміщення інформації на стендах у дозвільних центрах, а також випуску інформаційних бюлетенів та методичних матеріалів.

На стендах розміщується інформація про:

режим роботи дозвільного центру;

перелік документів дозвільного характеру;

порядок видачі документів дозвільного характеру (регламенти (інформаційні картки);

розрахункові рахунки для внесення плати за видачу документів дозвільного характеру (у разі необхідності здійснення таких платежів).

На зазначених стендах розміщуються також зразки бланків заяв, платіжних документів (квитанцій, рахунків) тощо.

22. Міська рада та районна держадміністрація з метою забезпечення ефективної роботи дозвільних центрів забезпечують проведення регулярного опитування суб’єктів господарювання щодо якості обслуговування в центрі, доступності інформації, дотримання дозвільними органами законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності тощо.

Примірну форму анкети затверджує уповноважений орган.

Вимоги до приміщення дозвільних центрів

23. Дозвільний центр розміщується на першому або другому поверсі будівлі в центральній частині міста або в іншому зручному для відвідувачів місці з розвинутою транспортною інфраструктурою.

24. У дозвільному центрі створюються умови для:

1) вільного доступу:

осіб з обмеженими фізичними можливостями;

до інформаційних стендів;

2) заповнення документів, необхідних для видачі документів дозвільного характеру.

Крім того, в дозвільному центрі облаштовуються місця для відвідувачів, а також приміщення для збереження документів (архів).

Відповідальність

25. За порушення вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності посадові особи органів державної влади та адміністратори несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd

10

Текст документа:  ТИПОВІ ШТАТИ апарату сільських, селищних рад та їх виконавчих комітетів 494-00- редакція від 23.05.2009


Додаток 5
до постанови Кабінету Міністрів України 
від 3 грудня 1997 р. № 1349 
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 23 травня 2009 р. № 494)


ТИПОВІ ШТАТИ
апарату сільських, селищних рад та їх виконавчих комітетів


ДОДАТОК

11

Текст документа:  ПОЛОЖЕННЯ про Раду сільських і селищних голів при Кабінеті Міністрів України495-00- редакція від 23.05.2009

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 23 травня 2009 р. № 495

ПОЛОЖЕННЯ
про Раду сільських і селищних голів
при Кабінеті Міністрів України

1. Рада сільських і селищних голів при Кабінеті Міністрів України (далі — Рада) є постійно діючим консультативно-дорадчим органом.

2. Рада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

3. Основними завданнями Ради є:

сприяння формуванню ефективного механізму взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на засадах партнерства і відкритості та вироблення взаємоузгоджених позицій;

розроблення та подання органам виконавчої влади пропозицій щодо необхідності перегляду нормативно-правових актів з питань удосконалення місцевого самоврядування з метою створення сприятливих умов для його розвитку та удосконалення системи захисту прав сільських і селищних територіальних громад;

участь у проведенні оцінки ефективності виконання нормативно-правових актів з питань регіональної політики та місцевого самоврядування і підготовка відповідних рекомендацій;

підготовка пропозицій щодо:

- удосконалення системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з метою підвищення ефективності їх діяльності;

- забезпечення прозорості в діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, залучення громадськості до обговорення рішень, які приймаються такими органами, проведення оцінки ефективності їх діяльності;

- визначення пріоритетів та механізму інституціонального, інформаційного та іншого забезпечення діяльності сільських і селищних рад та реалізації державної регіональної політики в частині розвитку відповідних територіальних громад; шляхів зміцнення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування, удосконалення системи державних соціальних гарантій, надання адміністративних та інших послуг населенню;

сприяння висвітленню в засобах масової інформації вітчизняного і міжнародного досвіду роботи, пов’язаної з регіональним розвитком.

4. Рада відповідно до покладених на неї завдань має право:

1) одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для організації своєї роботи;

2) залучати до своєї роботи представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, вітчизняних і міжнародних експертних та наукових організацій (за згодою їх керівників), а також окремих фахівців;

3) утворювати постійні та тимчасові комісії, експертні групи відповідно до напрямів своєї роботи;

4) взаємодіяти з утвореними в установленому порядку об’єднаннями та асоціаціями органів місцевого самоврядування і брати участь у їх формуванні в установленому законодавством порядку;

5) організовувати проведення з’їздів, асамблей, конференцій, семінарів, нарад та інших заходів;

6) забезпечувати інформування громадськості про взаємодію органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з проблемних питань, що виникають у процесі здійснення їх повноважень.

5. Рада утворюється у складі голови, трьох заступників голови, секретаря та членів Ради, які виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Персональний склад Ради визначається за пропозиціями президії Ради з урахуванням рівного представництва регіонів.

6. Організаційною формою роботи Ради є засідання, що проводяться згідно з планом її роботи але не рідше ніж один раз на квартал.

Засідання Ради скликається головою Ради, а в разі його відсутності — заступником голови.

7. У період між засіданнями Ради для оперативного вирішення актуальних питань, що належать до її компетенції, функції Ради виконує її президія. Персональний склад президії Ради затверджується Кабінетом Міністрів України.

Організаційною формою роботи президії Ради є засідання, які проводяться згідно з планом її роботи або за рішенням голови Ради, а в разі його відсутності — заступника голови.

Президія Ради з метою підготовки питань до розгляду на засіданнях Ради утворює робочі групи за профільними напрямами із залученням представників органів виконавчої влади, координує їх діяльність та організовує їх роботу.

8. Голова Ради обирається на її засіданні. Голова Ради здійснює керівництво її діяльністю.

Голова або за його дорученням член Ради може брати в установленому порядку участь у засіданнях урядових комітетів та Кабінету Міністрів України, у нарадах, які проводяться центральними і місцевими органами виконавчої влади, з питань, що належать до компетенції Ради.

9. Рада на своїх засіданнях приймає рішення, що оформляються протоколом. Протокол підписує головуючий на засіданні.

Рішення Ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні її членів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

10. Рішення Ради мають рекомендаційний характер. У разі потреби рішення Ради реалізуються шляхом прийняття відповідних актів Кабінету Міністрів України.

11. Рада систематично інформує громадськість про результати своєї діяльності.

12. Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd

12

Текст документа:  ПОЛОЖЕННЯ про Реєстр державних та адміністративних послуг 532-00- редакція від 27.05.2009

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 27 травня 2009 р. № 532

ПОЛОЖЕННЯ

про Реєстр державних

та адміністративних послуг

1. Реєстр державних та адміністративних послуг (далі — Реєстр) — єдина комп’ютерна база даних про державні та адміністративні послуги, які надаються органами виконавчої влади, державними підприємствами, установами та організаціями, а також органами місцевого самоврядування у процесі виконання ними делегованих державою повноважень.

2. Реєстр формується з метою:

ведення обліку державних та адміністративних послуг;

удосконалення процедури надання державних та адміністративних послуг на платній і безоплатній основі;

забезпечення відкритості та доступності інформації про державні та адміністративні послуги.

3. Держателем Реєстру, який забезпечує його формування та ведення, є Головдержслужба.

Адміністратором Реєстру, який забезпечує його технічне обслуговування та програмне забезпечення, є Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.

4. Формування та ведення Реєстру передбачає:

збирання, облік та оброблення інформації про державні та адміністративні послуги і суб’єктів їх надання;

включення відомостей до Реєстру та їх виключення;

видачу витягів з Реєстру;

забезпечення доступу користувачів до Реєстру через офіційний веб-сайт Головдержслужби та їх інформування через інші засоби масової інформації.

5. До Реєстру включається інформація про нормативно-правовий акт, відповідно до якого надається державна або адміністративна послуга, суб’єкта її надання, розмір плати (у разі надання послуги на платній основі) та інші визначені держателем Реєстру відомості.

6. Підставою для включення відомостей до Реєстру та їх виключення є подання органами виконавчої влади інформації про державні та адміністративні послуги в установленому держателем Реєстру порядку. Держатель Реєстру звертається до органів місцевого самоврядування для надання відповідної інформації.

Органи виконавчої влади несуть відповідальність за достовірність і своєчасність подання відомостей, що вносяться до Реєстру.

7. Витяг з Реєстру видається користувачам безоплатно відповідно до їх письмового запиту за встановленою держателем Реєстру формою.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd

13

Текст документа:  КРИТЕРІЇ, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності 540-00- редакція від 03.06.2009

Додаток

до постанови Кабінету Міністрів України

від 3 червня 2009 р. № 540

КРИТЕРІЇ,

за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов’язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання, що відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” набули статусу страхувальників у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі — страхування від нещасного випадку), є повнота нарахування та сплати страхових внесків, цільове використання ними коштів страхування від нещасного випадку, дотримання страхувальниками вимог законодавства про охорону праці.

2. Установлюється три ступені ризику — високий, середній та незначний.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать ті, що:

1) не нараховують і не сплачують страхові внески, не забезпечують цільове використання коштів страхування від нещасного випадку;

2)  мають прострочену заборгованість:

із сплати страхових внесків;

перед своїми працівниками з страхових виплат;

3) систематично (два і більше разів за звітний рік) не подають в установлені строки робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд) звіти (відомості), передбачені законодавством;

4) провадять інший вид діяльності, ніж поінформовано Фонд;

5) допустили підвищення рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності порівняно із середнім показником у відповідних галузях економіки (видах економічної діяльності);

6) приховували нещасні випадки на виробництві від розслідування та обліку протягом звітного року (за інформацією державних органів, юридичних чи фізичних осіб).

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать ті, що:

1) допускали протягом року неузгодженості у звітах (відомостях), передбачених законодавством, які подаються робочому органові виконавчої дирекції Фонду;

2) систематично (два і більше разів за звітний рік) порушували встановлені строки сплати страхових внесків та/або строки подання робочому органові виконавчої дирекції Фонду звітів (відомостей), передбачених законодавством;

3) мають тенденцію до підвищення рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності за даними аналізу стану виробничого травматизму за три попередні роки.

5. Суб’єкти господарювання, які не мають жодної з ознак, зазначених у пунктах 3 і 4, належать до страхувальників з незначним ступенем ризику.

6. Планові заходи, пов’язані з державним наглядом (контролем) за нарахуванням і сплатою суб’єктами господарювання страхових внесків та цільовим використанням коштів страхування від нещасного випадку, здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на рік;

із середнім ступенем ризику — не частіше ніж однин раз на два роки;

з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на п’ять років.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd

14

Текст документа:  КРИТЕРІЇ, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) 546-01- редакція від 03.06.2009

Додаток 1

до постанови Кабінету Міністрів України

від 3 червня 2009 р. № 546

критерії,

за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів
суворої звітності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)

1. Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності, встановлюються з метою проведення оцінки процесів виробництва таких бланків для забезпечення необхідного рівня національної безпеки, надійного документообігу, запобігання розповсюдженню підробки документів, сприяння захисту споживчого ринку від неякісних товарів, безпеки життя і здоров’я населення.

2. До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності, належать:

рівень організації виробничого процесу, що надає можливість виготовлення підприємством бланків цінних паперів, документів суворої звітності;

дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності, затверджених спільним наказом Держкомпідприємництва та Мінфіну від 9 січня 2001 р. № 1/3 (далі — Ліцензійні умови), та Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених спільним наказом Мінфіну, СБУ та МВС від 25 листопада 1993 р. № 98/118/740 (далі — Правила виготовлення бланків);

наявність порушення схем захисту, розроблених для окремого виду бланка цінного папера або документа суворої звітності, що виявлено під час проведення експертизи контрольних примірників бланків цінних паперів, документів суворої звітності.

3. Відповідно до встановлених критеріїв та з урахуванням значення прийнятного ризику суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього та незначного.

4. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику можуть бути віднесені ті, що:

за технічними та кваліфікаційними можливостями мають право виготовляти бланки цінних паперів або документів суворої звітності (від 15 і більше найменувань);

допустили порушення схеми захисту окремого виду бланка цінного папера або документа суворої звітності під час їх виготовлення;

у процесі провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності допустили порушення Ліцензійних умов та/або Правил виготовлення бланків.

5. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику можуть бути віднесені ті, що:

за технічними та кваліфікаційними можливостями мають право виготовляти бланки документів суворої звітності (до 15 найменувань);

у процесі провадження господарської діяльності з виготовлення бланків документів суворої звітності допустили порушення Ліцензійних умов та/або Правил виготовлення бланків, але протягом десяти робочих днів з дати складення акта перевірки усунули виявлені порушення.

6. До суб’єктів господарювання із незначним ступенем ризику можуть бути віднесені ті, що:

за технічними та кваліфікаційними можливостями мають право виготовляти  бланки документів суворої звітності (до 5 найменувань);

у процесі провадження господарської діяльності з виготовлення бланків документів суворої звітності за результатами попередньої перевірки не допустили порушень Ліцензійних умов та Правил виготовлення бланків.

7. Планові заходи, пов’язані з державним наглядом (контролем) за додержанням суб’єктами господарювання порядку виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності, здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на рік;

з середнім ступенем ризику — один раз на два роки;

з незначним ступенем ризику — один раз на три роки.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd

15

Текст документа:  КРИТЕРІЇ, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) 546-02- редакція від 03.06.2009

Додаток 2

до постанови Кабінету Міністрів України

від 3 червня 2009 р. № 546

КРИТЕРІЇ,

за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)

1. Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва та сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів, встановлюються з метою проведення оцінки процесів виробництва зазначених елементів для забезпечення необхідного рівня національної безпеки, надійного захисту документів і товарів від їх підробки, забезпечення безпеки життя і здоров’я населення.

2. До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва та сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів, належать:

рівень організації виробничого процесу, що надає можливість виконання підприємством робіт у межах зазначеного виду господарської діяльності (розроблення, виробництво, проведення сертифікаційних випробувань зазначених елементів);

дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва та сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів, затверджених спільним наказом Держкомпідприємництва та Мінфіну від 13 липня 2007 р. № 96/822 (далі — Ліцензійні умови), та Положення про порядок голографічного захисту документів і товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2001 р. № 171 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 9, ст. 355) (далі — Положення про порядок голографічного захисту).

3. Відповідно до встановлених критеріїв та з урахуванням значення прийнятного ризику суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього та незначного.

4. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику можуть бути віднесені ті, що:

за технічними та кваліфікаційними можливостями мають право на розроблення голографічних захисних елементів, які використовуються для державних потреб та/або створені на замовлення державних органів;

у процесі провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, проведення сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів допустили порушення Ліцензійних умов та/або Положення про порядок голографічного захисту.

5. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику можуть бути віднесені ті, що:

за технічними та кваліфікаційними можливостями мають право на виробництво, проведення сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів, що використовуються для державних потреб та/або створені на замовлення державних органів;

у процесі провадження господарської діяльності з виробництва, проведення сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів допустили порушення Ліцензійних умов та/або Положення про порядок голографічного захисту, але протягом десяти робочих днів з дати складення акта перевірки усунули виявлені порушення.

6. До суб’єктів господарювання із незначним ступенем ризику можуть бути віднесені ті, що у процесі провадження господарської діяльності для недержавних потреб з розроблення, виробництва, проведення сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів не допустили порушень Ліцензійних умов та/або Положення про порядок голографічного захисту за результатами попередньої перевірки.

7. Планові заходи, пов’язані з державним наглядом (контролем) за додержанням суб’єктами господарювання порядку розроблення, виробництва та проведення сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів, здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику —  не частіше одного разу на рік;

з середнім ступенем ризику — один раз на два роки;

з незначним ступенем ризику — один раз на три роки.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd

16

Текст документа:  Про запровадження обмежень щодо проведення перевірок діяльності сільських та селищних рад, їх виконавчих органів і посадових осіб 549- редакція від 03.06.2009



КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 3 червня 2009 р. № 549
Київ

Про запровадження обмежень щодо проведення перевірок діяльності сільських та селищних рад,їх виконавчих органів і посадових осіб

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Міністерству внутрішніх справ, Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Державному комітетові із земельних ресурсів, Головному управлінню державної служби, Головному контрольно-ревізійному управлінню, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, іншим органам виконавчої влади та їх територіальним  підрозділам, що згідно із законодавством мають право здійснювати контроль за діяльністю сільських та селищних рад, їх виконавчих органів і посадових осіб:

1) до 31 грудня 2010 р.:

тимчасово обмежити проведення перевірок діяльності сільських та селищних рад, їх виконавчих органів і посадових осіб (крім перевірок, що стосуються використання бюджетних коштів, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення,  пожежної безпеки, а також тих, що  проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення відповідною сільською або селищною радою чи посадовою особою їх прав або за поданням відповідною радою до органу виконавчої влади письмового звернення про проведення перевірки);

приймати рішення про притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності лише у разі невиконання ними протягом 30 днів після надходження приписів про усунення виявлених порушень;

не застосовувати санкції за порушення, усунуті на виконання припису;

2) привести у двомісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою та надіслати Міністерству регіонального розвитку та будівництва відповідну інформацію.

2. Зупинити на період до 31 грудня 2010 р. дію пунктів 8—15 Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 9 березня 1999 р. № 339 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 10, ст. 390; 2004 р., № 27, ст. 1775).

3. Міністерству регіонального розвитку та будівництва:

установити контроль за виконанням центральними та місцевими органами виконавчої влади вимог цієї постанови;

забезпечити надання органам місцевого самоврядування методичної допомоги у вирішенні проблемних питань, що виникають у зв’язку із здійсненням контролю за їх діяльністю з боку органів державної влади;

організувати роботу з узагальнення пропозицій органів місцевого самоврядування щодо скасування чи внесення змін до актів законодавства, які порушують права таких органів, розроблення проектів нормативно-правових актів з метою розв’язання проблем, що виникають під час здійснення повноважень органами місцевого самоврядування, і подання їх у разі потреби на розгляд Кабінету Міністрів України.

Прем’єр міністр України
Ю. ТИМОШЕНКО

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd