Надежда - предпринимателям Украины

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.



ПЕНСИЯ

Сообщений 91 страница 100 из 100

91

Цитата:
В інтeрв’ю Рaдіo Свoбoдa oмбудсмeн Вaлeрія Луткoвськa зaзнaчилa, щo відпoвіднo дo цьoгo зaкoну прoцeс викoнaння тих рішень, де боржником є держава або державний орган, значно спрощується.

«Людині не потрібно йти до виконавчої служби, нести виконавчий лист, чекати, поки відкриється виконавче провадження тощо. Достатньо просто звернутися через казначейство, надіслати судове рішення, яке набуло статусу остаточного і яке винесене на користь особи, де боржником є держава або державний орган, і чекати на виконання цього рішення. Більше того, там передбачена пеня у випадку невиконання такого рішення упродовж трьох місяців», – каже Валерія Лутковська.

http://pension.biz.ua/viewtopic.php?f=7 … 129#p57155

92

http://www.ombudsman.gov.ua/
Уповноважений
Верховної Ради України
з прав людини
Валерія Лутковська

Секретаріат

Громадська приймальня
Графік роботи:
Пн. - Чт. 9.30-13.00 – 14.00-17.30
Пт. 9.30-13.00 – 14.00-16.45
Сб.-Нед.– вихідний
Email: hotline@ombudsman.gov.ua

Skype: Ukraine.ombudsman
Адреса: м. Київ, 01008
вул. Інститутська, 21/8


Прес-служба
тел.: 253-21-54

Email: press@ombudsman.gov.ua

93

Хто і коли може звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини?

Понеділок, 13 серпня 2012, 16:26
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений) приймає та розглядає звернення громадян України, незалежно від місця їх перебування, іноземців, осіб без громадянства, які перебувають на території України, або осіб, які діють в їхніх інтересах.

Уповноважений розглядає звернення щодо відносин, які виникають між заявником та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.

Парламентський контроль здійснюється щодо захисту прав і свобод заявників, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України.

Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років (ст. 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»).

http://www.ombudsman.gov.ua/index.php?o … mp;id=1955

Які звернення не підлягають розгляду Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини?

Понеділок, 13 серпня 2012, 16:27
1. Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений) не підлягають розгляду звернення:

подані пізніше ніж через рік після виявлення порушення прав і свобод людини та громадянина (за наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років);
які розглядаються судами (Уповноважений зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду. Однак, Уповноважений може розглядати скарги на дії або бездіяльність суддів, які порушують процедуру розгляду справи);
порядок розгляду яких встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції, а також законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України;
без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, з яких неможливо встановити авторство (таке звернення, визнається анонімним);
якщо вирішення питань, порушених у зверненні, не відноситься до компетенції Уповноваженого;
якщо розгляд звернення входить до компетенції іншого органу або особи (наприклад, звернення про роз’яснення рішення суду, порушення кримінальної справи);
якщо оскаржуються дії або бездіяльність приватноправової особи, яка не виконує публічних функцій.
2. Уповноважений не розглядає звернень та не надає консультації:

щодо спору між приватними особами, окрім випадків, коли особа є жертвою дискримінації;
у справах, в яких між тими ж сторонами з того ж предмету вже вступило в силу рішення суду;
якщо особа не скористалась можливістю захисту своїх прав доступними та ефективними засобами захисту (наприклад, якщо особа має право оскаржити рішення до вищестоящого органу чи до суду вищої інстанції або має можливість надати свої заперечення чи зауваження).
3. Уповноважений не розглядає повторні звернення від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті

4. Уповноважений не розглядає безпосереднє звернення осіб, визнаних судом недієздатними

5. Уповноважений не може розглядати направлені на електронну адресу звернення, які надіслані у вигляді додатку до електронного листа. У такому випадку заявнику необхідно буде з’явитись до Секретаріату Уповноваженого та підписати таке звернення

6. Уповноважений не переглядає законність і обґрунтованість процесуальних рішень прокурорів та органів досудового розслідування. Проте розглядає скарги на дії прокурорів та органів досудового розслідування, які порушують права і свободи людини та підвідомчі Уповноваженому.

7. Уповноважений не переглядає законність і обґрунтованість судових рішень, не відміняє та не змінює їх

8. Уповноважений припиняє розгляд, якщо особа відмовляється вжити заходів, на яких було наголошено Уповноваженим.

У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями. Це не перешкоджає особі після усунення недоліків повторно звернутись до Уповноваженого

Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

http://www.ombudsman.gov.ua/index.php?o … mp;id=1956

Порядок подання звернень до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Понеділок, 13 серпня 2012, 16:36
І. Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини подаються у письмовій формі.

У зверненні слід зазначати:

1. Прізвище, ім’я та по батькові.

2. Поштовий індекс та адресу для надання відповіді.

3. Найменування органу державної влади, місцевого самоврядування чи посадової особи, які порушили Ваші права.

4. У чому конкретно полягає суть порушення Ваших прав.

5. Коли або в який строк допущено порушення Ваших прав.

6. Яких заходів Ви вживали для поновлення Ваших прав; до яких органів чи посадових осіб зверталися (долучити копії їхніх відповідей).

7. Чи зверталися Ви за захистом порушених прав до суду?

8. Суть Вашого прохання, звернення.

9. Дату та власноручний підпис.

10. У разі звернення в інтересах третіх осіб потрібно надавати копії документів, що посвідчують повноваження на представництво їхніх інтересів.

Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини слід надсилати письмово за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008, Лутковській Валерії Володимирівні.

ІІ. Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини можна надсилати й електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua

Увага! Звернення електронною поштою слід оформляти згідно з правилами оформлення письмового звернення (за винятком вимоги щодо підпису).

Увага! Уповноважений Верховної Ради України з прав людини не може розглядати направлені на електронну адресу звернення, які надіслані у вигляді додатку до електронного листа. У такому випадку заявнику необхідно буде з’явитись до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та підписати таке звернення.

ІІІ. Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини може бути прийнято в письмовому вигляді під час особистого прийому у приймальні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Графік роботи громадської приймальні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

Пн. - Чт. 9.30-13.00 – 14.00-17.30
Пт. 9.30-13.00 – 14.00-16.45

Сб.-Нед. – вихідний

http://www.ombudsman.gov.ua/index.php?o … mp;id=1957

Гаряча лінія: 044-253-75-89
0800-50-17-20

94

МОЗ ликвидировало региональные "чернобыльские" экспертные комиссии по инвалидности
КИЕВ. 9 января. УНН. МОЗ своим приказом от 10.10.2012 № 789/1248, зарегистрированным в Министерстве юстиции Украины 18 декабря 2012 г. По № 2108/22420 ликвидировало ряд региональных экспертных и врачебно-консультативных комиссий и детские областные специализированные врачебно-консультативные комиссии по установлению причинной связи болезней, инвалидности и смерти с действием ионизирующего излучения и других вредных факторов, возникших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС, передает УНН.

"Согласно статье 12 Закона Украины "О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы".

1.2. Пункт 4 приказа изложить в следующей редакции:

"4. Ликвидировать:

Винницкую, Днепропетровскую, Киевскую и Харьковскую региональные межведомственные экспертные комиссии, Волынскую, Житомирскую, Киевскую, Ровенскую, Черкасскую и Черниговскую областные специализированные врачебно-консультативные комиссии по установлению причинной связи болезней, инвалидности и смерти с действием ионизирующего излучения и других вредных факторов, которые возникли вследствие аварии на Чернобыльской АЭС, положив выполнения их задач на Центральную межведомственную экспертную комиссию, Донецкую и Львовскую региональные межведомственные экспертные комиссии по установлению причинной связи болезней, инвалидности и смерти с действием ионизирующего излучения и других вредных факторов, возникших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС (далее - Центральная МЭК, Донецкая РМЕК, Львовская РМЕК), согласно территориальным делением согласно приложению 1 к настоящему приказу;

детские областные специализированные врачебно-консультативные комиссии по установлению причинной связи болезней, инвалидности и смерти с действием ионизирующего излучения и других вредных факторов, возникших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС, в Волынской, Житомирской, Киевской, Черкасской и Черниговской областях, положив выполнения их задач на Центральную детскую специализированную лечебно-консультативную комиссию и Ровенскую областную детскую специализированную лечебно-консультативную комиссию по установлению причинной связи болезней, инвалидности и смерти с действием ионизирующего излучения и других вредных факторов, возникших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС (далее - Центральная детская спецЛКК, Ровенская детская облспецЛКК), согласно приложению 2 к настоящему приказу ", - говорится в приказе.

Источник: УНН


http://www.unn.com.ua/ru/news/1175879-m … validnosti

95

Прем’єр-міністру України Азарову М.Я.
17 грудня 2012 року
№ 1086

Прем’єр-міністру України
Азарову М.Я.

О С О Б И С Т О !
Т Е Р М І Н О В О !



Щодо питань, які викличуть загострення
соціальної напруги серед чорнобильців
з початку 2013 року

     Шановний Миколо Яновичу !

На робочій зустрічі з керівниками ВГОІ «Союз Чорнобиль України» Ви дали доручення міністерствам сформулювати і дати обгрунтувані пропозиції з осучаснення заробітної плати учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за показниками середньої заробітної плати 2007 року. Тобто, прирівняти пенсійне забезпечення чорнобильців до решти населення країни. Також, Ви дали доручення щодо підготовки обґрунтувань, в тому числі економічних, щодо підготовки проекту закону про соціальний захист дітей Чорнобилю. Йдеться про дітей, які народилися  від учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у 1986-1987 роках на проммайданчику станції, та  дітей, які народилися від евакуйованих із 10-ти кілометрової відчуження. Цей закон планувався як аналог соціального захисту дітей, які народилися від жертв ядерних бомбардувань міст Хіросіма і Нагасакі в Японії. В ході обговорення на робочій зустрічі, Ви погодилися, що рівень пенсійного забезпечення учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і евакуйованих із зони відчуження, які не стали інвалідами (900-1200 грн. на місяць), явно недостатній і потребує підвищення.
В червні 2012 року за ініціативою Віце-прем’єр-міністра України Тігіпка С.Л. та за громадської підтримки ВГОІ «Союз Чорнобиль України» були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими чорнобильці, замість санаторних путівок отримували ваучери, тобто, ліквідувалася основа кримінальних схем з «відкатами» в ході конкурсів-тендерів. Це перспективний крок, але необхідні нормативні документи Кабінету Міністрів України по новій системі оздоровлення чорнобильців. Але з вини першого заступника Міністра Мінсоцполітики України Дроздової Л.М. відсутнє Положення щодо оздоровлення чорнобильців в 2013 році. Тому в першому півріччі 2013 року буде зірване санаторне оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ще більш небезпечно те, що Уряд України і обласні адміністрації будуть не в змозі провести літнє оздоровлення чорнобильських дітей у 2013 році.
Спільно з С.Л. Тігіпком і за його підтримки  були прийняті постанови влади про створення Комісій  по реставрації заробітної плати за роботу особам в зоні відчуження у 1986-1987 роках, які не в змозі отримати оригінали таких довідок тому, що підприємства, шахти, колгоспи ліквідовані, військові частини, в яких вони служили, розформовані. Комісії створені, але не працюють. Центральна Комісія на чолі з першим заступником Міністра соціальної політики України Дроздовою Л.М. до цього часу не розглянула жодної заяви.
Рішення всіх цих проблем активно просував С.Л. Тігіпко, але з вересня 2012 року і досі він знаходиться у відпустці та всі Ваші доручення і С.Л. Тігіпка не виконуються через бездіяльність першого заступника Міністра соціальної політики України Дроздової Л.М.
ВГОІ «Союз Чорнобиль України» неодноразово вносила пропозиції, що в разі підвищення на 5% чорнобильського розділу бюджету на 2013 рік, тобто, пропорційно росту державного бюджету України 2013 року порівняно з державним бюджетом 2012 року, коштів за рахунок цього підвищення буде достатньо, щоб осучаснити заробітну плату учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС за показниками середньої заробітної плати 2007 року.
На засіданні Комітету Верховної Ради України  з питань екології, природокористування та подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (період вересень-жовтень 2012 року) розглядалися питання неефективності роботи керівництва Мінсоцполітики України з підготовки нормативних документів по санаторно-курортному оздоровленню чорнобильців та встановленню статусу учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, але керівництво Мінсоцполітики України ніяких заходів не вжило і порушило терміни виконання рекомендацій Комітету Верховної Ради України.
Ми неодноразово направляли  листи до Кабінету Міністрів України, де інформували, що більшість проблем, які виникнуть з 1 січня 2013 року в мільйонів чорнобильців України, викликані бездіяльністю керівництва Мінісоцполітики України, але наші пропозиції не були зовсім враховані тому, що в дорученнях Уряду Мінсоцполітики всюди стояла універсальна фраза: «Прошу поінформувати заявника». Нашу організацію інформувати не потрібно, бо ми добре інформовані про умови свого життя. Додаємо перелік листів ВГОІ «Союз Чорнобиль України», на які не було відповідного реагування :
-вих. №1047 від 03.12.2012р. «Пропозиції Президії Центральної Ради ВГОІ «Союз Чорнобиль України» щодо Державного бюджету на 2013 рік»;
-вих. 1037 від 28.11.2012р. «Про погашення заборгованості по оплаті за лікування інвалідів-чорнобильців до 03.12.2012р. – Міжнародного Дня інвалідів»;
-вих. № 988 від 14.11.2012р. «Про перерахунок пенсій чорнобильцям по показнику середньої зарплати на 2007 рік»;
-вих. №987 від 14.11.2012р. «Щодо недофінансування екстренної медичної допомоги чорнобильців»;
-вих. №967 від 08.11.2012р. «Про фінансування медичної допомоги постраждалим від аварії на ЧАЕС»;
-вих. № 951 від 01.11.2012р. «Щодо забезпечення належного харчування дітей у дошкільних навчальних закладах на територіях, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
-вих.№ 936 від 25.10.2012р. Щодо виконання державної програми забезпечення житлом чорнобильців»;
-вих. №935 від 25.102012р. «Щодо зриву термінів підготовки документів по санаторному оздоровленню чорнобильців»;
-вих. № 922 від 19.10.2012р. «Щодо загрози зриву Державної програми забезпечення житлом чорнобильців»;
-вих. №920 від 19.10.2012р. «Щодо зриву термінів підготовки документів по санаторному оздоровленню чорнобильців»;
-вих. № 853 від 24.09.2012р. «Щодо проекту «положення про порядок оздоровлення чорнобильців»;
-вих. № «Щодо підвищення розмірів пенсій учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС»;
-вих. № 842 від 19.09.2012р. «З приводу бездіяльності Мінсоцполітики України щодо створення Міжвідомчої комісії із реставрації заробітної плати ліквідаторам та виконання зобов’язань із осучаснення пенсій чорнобильцям на показниками 2007 року»;
-вих. № 835 від 18.09.2012р. «Щодо створення Міжвідомчої комісії з питань реставрації заробітної плати учасникам  ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС»;
-вих. № 834 від 18.09.2012р. «Щодо створення Міжвідомчої комісії з питань реставрації заробітної плати учасникам  ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС»;
-вих. №804 від 10.09.2012р. Пропозиції Президії Центральної Ради ВГОІ «Союз Чорнобиль України» щодо Державного бюджету на 2013 рік»;
-вих. № 808 від 12.09.2012р. «Щодо проекту «Положення про порядок оздоровлення чорнобильців»;
-вих. № 787 від 04.09.2012р. «Інформація стосовно стану щодо створення Центральних комісій в Міноборони України, МНС України та СБУ відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2012р №685»;
-вих. №781 від 03.09.2012р. «Пропозиції щодо чорнобильського розділу Державного бюджету на 2013 рік»;
-вих. №1075 від 12.12.12р. «Щодо харчування чорнобильських школярів»;
-вих. № 1076 від 12.12.12р. «Щодо повного фінансування утримання чорнобильських дітей у дошкільних закладах».
Просимо Вас, шановний Миколо Яновичу, посилити керівництво Мінсоцполітики України. На цю посаду ми рекомендуємо Ващенка Костянтина Олександровича, який в 2010 році працював заступником Міністра Міністерства праці і соціальної політики України і є менеджером високого рівня, володіє необхідними знаннями та досвідом, вміє в кризових ситуаціях знаходити компромісні рішення, вести діалог з громадськістю (до речі, Дроздова Л.М. протягом 2012 року не проводила робочих зустрічей з представниками ВГОІ «Союз Чорнобиль України»).
Центральна Рада ВГОІ «Союз Чорнобиль України» переконливо просить Вас організувати та провести робочу зустріч з Вами особисто керівництва ВГОІ «Союз Чорнобиль України» з вище перелічених питань, щоб запобігти виникненню соціальної кризи та продовжити дію Положень Меморандуму «Про взаємодію між Урядом України і ВГОІ «Союз Чорнобиль України».

З повагою,
Президент ВГОІ
«Союз Чорнобиль України»                                                                   Ю.Б. Андреєв

http://www.souzchernobyl.org/?section=3&id=2227

96

З метою виконання пілотного рішення Європейського суду Уряд пропонує змінити законодавство
13.02.2013

Кабінет Міністрів пропонуватиме зміни до деяких національних законів щодо виконання судових рішень з метою виконання пілотного рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України». Відповідні законодавчі зміни, які розробляло Міністерство юстиції, Уряд схвалив сьогодні, 13 лютого, на своєму засіданні.

Як повідомив Міністр юстиції Олександр Лавринович, законопроектом пропонується усунути системні проблеми, які призводять до невиконання рішень суду, за виконання яких відповідальність несе держава.

Розробка законопроекту пов’язана з тим, що положення чинного національного законодавства та, зокрема, нещодавно прийнятого закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не в повній мірі забезпечили виконання державою зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та, зокрема, за пілотним рішенням Європейського суду «Юрій Миколайович Іванов проти України».

Так, указаний Закон не охопив гарантування виконання всіх судових рішень за виконання яких, відповідно до практики Європейського суду, відповідальність несе держава. Відтак певна кількість рішень може залишитися невиконаною, що суперечитиме вказаному пілотному рішенню.

У цьому зв’язку потребується законодавче врегулювання погашення заборгованості за категорією рішень, виконання яких не охоплюється процедурою, встановленою Законом.

Урядовим законопроектом передбачається, що погашення такої заборгованості здійснюватиметься поетапно за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, в черговості встановленій проектом Закону, з урахуванням результатів аналізу наявних фінансових ресурсів держави.

Крім того, пропонується узгодити положення Закону України «Про виконавче провадження» із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що також сприятиме виконанню певної категорії судових рішень.

Передбачається, що прийняття законодавчої ініціативи Уряду дозволить у повному обсязі виконати пілотне рішення Європейського суду «Юрій Миколайович Іванов проти України» в частині усунення системної проблеми невиконання рішень суду, за виконання яких відповідальність несе держава.

Крім того, виконання в цій частині вказаного рішення Європейського суду усуне підставу для звернення осіб до Європейського суду з відповідними скаргами проти України.

http://www.minjust.gov.ua/news/42951

97

Документ 45-2013-п, чинний, поточна редакція — Прийняття від 30.01.2013

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 30 січня 2013 р. № 45
Київ

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 61, ст. 2431; 2012 р., № 71, ст. 2870) зміни, що додаються.

Прем'єр-міністр України
М.АЗАРОВ

Інд. 70




--------------------------------------------------------------------------------





ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 січня 2013 р. № 45

ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845

1. У назві та пункті 1 постанови слова “бюджетних установ” замінити словом “боржників”.

2. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затверджений зазначеною постановою, викласти в такій редакції:

“ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 серпня 2011 р. № 845
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 30 січня 2013 р. № 45)

ПОРЯДОК
виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства;

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України “Про виконавче провадження”;

стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, Податковому кодексі України, Законах України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та “Про виконавче провадження”.

3. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

4. Органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.

5. Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право:

1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;

2) звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз’яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;

3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;

4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання;

5) застосовувати заходи впливу до боржників у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держфінінспекції;

6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;

7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

6. У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв’язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Виконавчі документи пред’являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Строки пред’явлення виконавчих документів перериваються в разі пред’явлення їх до виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів в установленому порядку.

Пропущені строки пред’явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, -не поновлюються.

7. У разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

8. Органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:

1) приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

9. Орган Казначейства повертає:

1) виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:

виконавчий документ:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред’явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов’язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

наявні інші передбачені законом випадки;

2) документи та відомості, зазначені у пункті 7 цього Порядку, органу державної виконавчої служби у разі, коли:

рішення про стягнення коштів не підлягає виконанню Казначейством;

документи та відомості подано особою, що не має відповідних повноважень, або не у повному обсязі.

10. Стягувач має право повторно надсилати органові Казначейства повернутий виконавчий документ у встановлений пунктом 6 цього Порядку строк, перебіг якого починається з дня отримання стягувачем виконавчого документа.

11. Відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі:

1) звернення до органу, який видав виконавчий документ, за роз’ясненням рішення про стягнення коштів чи зміни порядку і способу його виконання;

2) необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо;

4) у випадках, передбачених пунктами 31 і 49 цього Порядку.

12. Безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів.

У разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення про стягнення коштів або унеможливлюють його виконання, орган Казначейства може на підставі відповідного рішення органу, який видав виконавчий документ, здійснити відстрочку та/або розстрочку безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам у встановлений таким рішенням спосіб.

13. Зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі:

1) зупинення судом виконання:

виконавчого документа;

рішення про стягнення коштів;

2) прийняття судом до розгляду касаційної скарги прокурора на судове рішення;

3) звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником;

4) наявності інших передбачених законом обставин.

14. Після усунення обставин, що були підставою для зупинення безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам, виконавчий документ виконується відповідно до цього Порядку в порядку черговості, що утворилася на момент усунення таких обставин.

15. Дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.

Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів
за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету

16. Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів;

2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;

4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;

5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

17. Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

18. Під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п’яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа.

У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів.

Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію в письмовій формі.

У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.

Виконання виконавчих документів щодо стягнення судових витрат, зарахованих до державного бюджету, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.

19. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Для виконання рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів орган Казначейства після закінчення строку подання інформації органом, що контролює справляння надходжень бюджету, передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та перераховує такі кошти на рахунок стягувача.

20. У разі коли рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв’язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету та на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету.

Якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом доходів бюджету „Інші надходження”.

21. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, здійснюється органом Казначейства, на рахунки якого зараховані зазначені кошти, у межах суми, що надійшла від реалізації.

Якщо встановлений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету обсяг коштів, що підлягає безспірному списанню, перевищує обсяг коштів, зарахованих до державного та місцевих бюджетів, виконання такого виконавчого документа здійснюється відповідно до пункту 49 цього Порядку. На виконавчому документі робиться відмітка із зазначенням обсягу безспірно списаних коштів державного бюджету.

22. Стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про стягнення коштів, зарахованих до державного бюджету в іноземній валюті, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до Казначейства.

Казначейство здійснює перерахування коштів з валютних рахунків, відкритих на його ім’я в банках, на банківський рахунок стягувача або через банк у готівковій формі в іноземній валюті, в якій здійснювалося зарахування до державного бюджету, чи національній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком на дату здійснення безспірного списання коштів державного бюджету.

23. Стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби.

Орган Казначейства надсилає після надходження зазначених документів до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.

У разі коли на дату надходження виконавчого документа або у процесі його виконання розмір такого залишку зменшився, орган державної податкової служби узгоджує протягом п’яти робочих днів зазначений розмір із стягувачем, про що повідомляє органу Казначейства за встановленою формою.

Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства.

Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Безспірне списання коштів з рахунків боржника

24. Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

25. Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

26. Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку з подальшим віднесенням зазначеної суми на видатки в розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 27 цього Порядку.

Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування, безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку.

27. Для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов’язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов’язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника. Одночасно боржник зобов’язаний привести у відповідність із такими бюджетними зобов’язаннями інші взяті ним бюджетні зобов’язання.

28. Орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення таких кодів та рахунків орган Казначейства повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів з його рахунків.

У повідомленні також зазначаються строк подання боржником інформації, пов’язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п’яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника.

Коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.

29. У разі недостатності поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства у робочий день, що настає після закінчення строку, зазначеного у пункті 28 цього Порядку, надсилає до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

30. На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

31. У разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Якщо у боржника недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.

Боржник зобов’язаний протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органові Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

Зазначений строк може бути продовжений органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника до двох місяців.

Безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань.

На період виконання вимоги орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів та здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України.

Орган Казначейства забезпечує облік та зберігання виконавчих документів до їх виконання в повному обсязі або повернення стягувачу.

32. Безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється органом Казначейства на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.

33. У разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.

34. Після здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника:

1) орган Казначейства готує відповідне повідомлення у двох примірниках, один з яких залишається в органі Казначейства, другий видається боржникові разом з випискою з рахунків;

2) боржник упорядковує свої зобов’язання та приводить зареєстровані в органі Казначейства бюджетні зобов’язання у відповідність з бюджетними асигнуваннями, а також вносить у разі потреби зміни до кошторису спеціального фонду в частині власних надходжень.

У разі невиконання боржником зазначених вимог орган Казначейства може застосовувати заходи впливу відповідно до Бюджетного кодексу України.

Безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам

35. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації):

1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду;

2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;

3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;

4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;

5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

36. У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу та відповідному органу прокуратури протягом п’яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.

У разі відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення, орган Казначейства повідомляє органу прокуратури за місцем досудового розслідування відповідного кримінального правопорушення.

37. Орган прокуратури та орган державної влади, зазначені у пункті 36 цього Порядку, подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.

Після закінчення такого строку орган Казначейства надсилає протягом п’яти робочих днів до Казначейства зазначені документи (відомості).

38. Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

39. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

40. Казначейство веде бухгалтерський облік та складає звітність про здійснення в установленому порядку безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку.

Безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам

41. Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної:

фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування;

органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.

42. У разі здійснення безспірного списання коштів місцевих бюджетів згідно з пунктом 41 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу та відповідному органу прокуратури протягом п’яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.

43. Орган прокуратури, орган влади Автономної Республіки Крим та орган місцевого самоврядування подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача.

Після закінчення такого строку орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.

44. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, орган Казначейства подає протягом місяця з дня надходження виконавчих документів місцевому фінансовому органові пропозиції щодо внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

Безспірне списання коштів місцевого бюджету здійснюється з дати набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

Орган Казначейства зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

45. У разі невнесення змін до рішення про місцевий бюджет або неприйняття рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету орган Казначейства повідомляє суду, який прийняв рішення про стягнення коштів, щодо наявності обставин, які перешкоджають виконанню такого рішення.

46. Місцеві фінансові органи ведуть бухгалтерський облік та складають звітність про здійснення в установленому порядку безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку.

Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів

47. Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:

1) органом Казначейства:

документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;

інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

48. Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

49. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

50. Компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується:

Казначейством, якщо боржником є державний орган;

державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

51. У рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються:

назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав;

повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника;

дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу;

строк прострочення платежу;

реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання;

спосіб перерахування коштів стягувачу;

сума нарахованої компенсації.

Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.

52. Казначейство веде бухгалтерський облік та складає звітність про здійснення в установленому порядку безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/45-2013-п

98

Поради щодо виконання судових рішень при стягненні коштів державного та місцевих бюджетів або з боржників

Правова Допомога

30 січня 2013 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 45, якою змінено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі за текстом - Порядок), у зв'язку з чим необхідно зазначити ряд важливих нюансів, а саме.

По-перше: зазначений Порядок, визначає орган до якого необхідно звертатись із заявою про виконання рішень - це орган Казначейства в якому обслуговується боржник (п. 24 Порядку).

По-друге: визначено перелік документів, що подаються разом із заявою про виконання рішень (п. 6 Порядку), по суті даний перелік документів не змінився у порівнянні з переліком, який рекомендовано у попередніх статтях.

По-третє: визначено механізм списання коштів (п. п. 24 – 34 Порядку), даний механізм зводиться до встановлення факту наявності у боржника коштів, які повинні співпадати за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) - КПКВК та економічної класифікації видатків бюджету - КЕКВ, з відповідними кодами боргу за виконавчим документом.

Наприклад: соціальні виплати чорнобильцям - КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дана програма включає всі види соціальної допомоги «чорнобильцям», КЕКВ 2710 «Виплат пенсій і допомоги». Орган казначейства визначивши, що борг за виконавчим документом відповідає зазначеним кодам, перевіряє наявність у боржника даних коштів (відкритих асигнувань) та списує їх на користь стягувача. Слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (додаток 3) за КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено 2.623.198.100 грн., тобто в даному випадку кошти є, і саме ці кошти органи казначейства повинні стягнути першочергово.

Якщо кошти відсутні чи їх недостатньо, тобто рішення виконати неможливо протягом 2 місяців, виконавчий документ передається до Казначейства, тобто до Державної казначейської служби України (п. 33 Порядку), яка здійснює погашення боргу за рахунок коштів по бюджетній програмі КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою», тобто за рахунок 153.921.600 грн. Якщо коштів не вистачить (а так воно і буде) Казначейство звертається до Мінфіну з пропозицією внести звернутись до Верховної Ради із відповідним законопроектом про збільшення видатків (п. 49 Порядку).

Як воно буде насправді?

Механізм стягнення боргів, напряму зачіпає поточні бюджетні програми, а тому, у разі його реалізації «як книжка пише» плани Уряду по соціальному забезпеченню будуть зірвані, тому Уряд в особі місцевих адміністрацій почне чинити активний тиск на органи Казначейства щодо невиконання судових рішень за рахунок коштів спрямованих на поточні програми.
Для того, щоб цьому завадити і одержати присуджене, необхідно грамотно, систематично і масово звертатись до суду та правоохоронних органів.

Що робити з виконавчим документом, який є у мене?

1. Написати заяву про примусове виконання рішення.



2. Додати до заяви:

-        оригінал виконавчого документа (обов’язково);
-        копія судового рішення (у разі наявності);
-        довідка з банку про реквізити рахунку (рекомендовано);
-        копія паспорта (рекомендовано);
-        копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (рекомендовано).

3. Подати вказану заяву разом із додатками до органу Казначейства в якому обслуговується боржник.

Що робити з виконавчим документом, який є у мене, але строк пред’явлення до виконання якого сплив?

Звернутись до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про поновлення строку пред’явлення до виконання. Після прийняття відповідного судового рішення про поновлення строку пред’явлення до виконання виконати дії вказані у розділі «Що робити з виконавчим документом, який є у мене?».
       
Що робити, якщо суд мені не видав виконавчий документ?

Звернутись до суду і одержати виконавчий документ, потім виконати дії вказані у розділі «Що робити з виконавчим документом, який є у мене?».

Що робити, якщо виконавчий документ перебуває у виконавчій службі?

Оскільки з 01.01.13 виконавча служба втратила повноваження щодо виконання рішень про стягнення з державних органів, тому виконавчі документи вказаної категорії підлягають поверненню стягувачам, але Законом України «Про виконавче провадження» така підстава для повернення виконавчого документа стягувачу прямо не визначена, тому існує декілька підстав, які з яких можна повернути виконавчий документ, а саме:

-        п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»;
-        п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»;
-        п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»,

Найбільш оптимальною для стягувача є підстава, згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», тому необхідно звернутись із заявою щодо повернення виконавчого документа із вказаної підстави.

Після одержання виконавчого документу виконати дії вказані у розділі «Що робити з виконавчим документом, який є у мене?».

Що робити з виконавчим документом зобов’язального характеру, який є у мене?

Варіант 1. Пред’явити вказаний документ до виконання до органів виконавчої служби, у заяви про примусове виконання рішення вказати на обов’язок державного виконавця протягом 2-х місяців звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, після зміни способу і порядку виконання рішення – із зобов’язаного рішення на рішення, що передбачає стягнення, виконати дії вказані у розділі «Що робити, якщо виконавчий документ перебуває у виконавчій службі?», а потім вказані у розділі «Що робити з виконавчим документом, який є у мене?».

Варіант 2. Самостійно звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, після зміни способу і порядку виконання рішення виконати дії вказані у розділі «Що робити з виконавчим документом, який є у мене?».

Що робити з виконавчим документом зобов’язального характеру, який перебуває у виконавчій службі?

Варіант 1. Звернутись до виконавця із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, вказати на обов’язок державного виконавця протягом 2-х місяців звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, після зміни способу і порядку виконання рішення – із зобов’язаного рішення на рішення, що передбачає стягнення, виконати дії вказані у розділі «Що робити, якщо виконавчий документ перебуває у виконавчій службі?», а потім вказані у розділі «Що робити з виконавчим документом, який є у мене?».

Варіант 2. Самостійно звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, після зміни способу і порядку виконання рішення – із зобов’язаного рішення на рішення, що передбачає стягнення, виконати дії вказані у розділі «Що робити, якщо виконавчий документ перебуває у виконавчій службі?», а потім вказані у розділі «Що робити з виконавчим документом, який є у мене?».

http://chernobylpres.blogspot.com/2013/ … .html#more

99

ЗАКОН України Про виконавче провадження

Про гарантії держави щодо виконання судових рішень

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про гарантії держави щодо виконання судових рішень

Розділ I
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Стаття 1. Загальні положення

1. Цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

2. Терміни в цьому Законі вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України і Законі України "Про виконавче провадження".

Стаття 2. Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду

1. Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

державний орган;

державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

2. Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Стаття 3. Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу

1. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

2. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

3. У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, Державна казначейська служба України протягом п’яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.

У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення Державна казначейська служба України повертає заяву стягувачу.

Стягувач має право повторно звернутися до Державної казначейської служби України для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення Державної казначейської служби України.

4. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до Державної казначейської служби України необхідних для цього документів та відомостей.

Стаття 4. Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи

1. Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

2. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

3. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

4. У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів.

5. Кошти, що надійшли на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України, перераховуються стягувачу протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.

6. Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється Державною казначейською службою України у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

7. Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на Державну казначейську службу України з одночасним направленням повідомлення такому органу.

8. Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов’язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах Державної казначейської служби України та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.

Стаття 5. Компенсація

1. У разі якщо Державна казначейська служба України протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

2. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується Державною казначейською службою України.

3. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи нараховується державним виконавцем протягом п’яти днів з дня отримання ним повідомлення Державної казначейської служби України про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України.

4. У разі якщо кошти за рішенням суду не перераховані стягувачу з відповідного рахунка Державної виконавчої служби України протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей, стягувачу виплачується компенсація в розмірі, встановленому частиною першою цієї статті, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стаття 6. Відповідальність та відшкодування збитків, завданих державному бюджету

1. Кошти, виплачені за рішенням суду про стягнення коштів згідно з цим Законом, вважаються збитками державного бюджету.

Посадова, службова особа державного органу, державного підприємства або юридичної особи, дії якої призвели до збитків державного бюджету, несе відповідальність згідно із законом.

2. За поданням органу Державної казначейської служби України органи прокуратури звертаються в інтересах держави до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих державному бюджету.

У разі встановлення в діях посадової, службової особи державного органу складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, державні органи в установленому законодавством порядку реалізують право зворотної вимоги (регресу) до такої особи щодо відшкодування збитків, завданих державному бюджету, у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інше не встановлено законодавством.

Державні органи після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, у випадках, визначених цим Законом, проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб таких органів, якщо рішенням суду не встановлено складу злочину в діях зазначених осіб.

За результатами службового розслідування державні органи та органи прокуратури за поданням відповідних матеріалів органами Державної казначейської служби України у місячний строк можуть звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих державному бюджету, з пред’явленням зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до посадових, службових осіб таких органів, винних у завданні збитків (крім відшкодування виплат, пов’язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Якщо збитки, завдані державному бюджету, є результатом спільних дій або бездіяльності кількох посадових та службових осіб, такі посадові та службові особи несуть солідарну відповідальність згідно із законом.

3. У разі встановлення в діях службової особи державного підприємства або юридичної особи складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, органи прокуратури за поданням органу Державної казначейської служби України звертаються в інтересах держави до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих державному бюджету.

Після виконання рішень суду відповідно до цього Закону за поданням органу Державної казначейської служби України державний орган, до сфери управління якого належить державне підприємство, забезпечує проведення службового розслідування щодо службових осіб державного підприємства, дії яких призвели до збитків державного бюджету, якщо рішенням суду в діях зазначених осіб не встановлено складу злочину.

За результатами службового розслідування органи прокуратури за поданням відповідних матеріалів державними органами в місячний строк можуть звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих державному бюджету, з пред’явленням зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до службових осіб державних підприємств, винних у завданні збитків.

Стаття 7. Особливості виконання рішень суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна

1. Виконання рішень суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

2. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов’язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Розділ II
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.

2. Кабінету Міністрів України підготувати та подати до Верховної Ради України до 1 січня 2014 року пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону.

Президент України
В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ
5 червня 2012 року
№ 4901-VI

100

Про виконавче провадження

Стаття 22. Строки пред'явлення виконавчих документів                 до виконання
     1. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
     1) посвідчення комісій по трудових спорах,  постанови судів у справах про адміністративні правопорушення  та  постанови  органів (посадових    осіб),    уповноважених    розглядати   справи   про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
     2) інші виконавчі документи - протягом  року,  якщо  інше  не передбачено законом.
     2. Строки,   зазначені   у   частині   першій   цієї  статті, встановлюються для:
     1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку,  встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення,  а в разі якщо  судове рішення  підлягає  негайному  виконанню,  - з наступного дня після його постановлення;
     2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;
     3) інших   виконавчих   документів  з  наступного  дня  після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
     3. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах  про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я,  втратою годувальника тощо)  можуть бути  пред'явлені  для виконання протягом усього періоду,  на який присуджені платежі.
     4. Строки пред'явлення  виконавчих  документів  до  виконання встановлюються для кожного платежу окремо.
     Стаття 23. Переривання строку давності пред'явлення                 виконавчого документа до виконання
     1. Строки пред'явлення  виконавчого  документа  до  виконання перериваються:
     1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;
     2) частковим виконанням рішення боржником;
     3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
     2. Після   переривання   строку   пред'явлення    виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється.  Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
     3. У  разі  повернення  виконавчого  документа  стягувачу   у зв'язку  з  неможливістю  в  повному  обсязі або частково виконати рішення строк  пред'явлення  виконавчого  документа  до  виконання після  переривання встановлюється з дня його повернення,  а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною  щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника,  а також проведення інших  виконавчих  дій  стосовно  боржника,  -  з моменту закінчення дії відповідної заборони.
     Стаття 24. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення                 виконавчого документа до виконання
     1. Державний виконавець відмовляє у прийнятті до  провадження виконавчого   документа,   строк   пред'явлення   для  примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
     2. Стягувач,  який пропустив строк  пред'явлення  виконавчого документа  до  виконання,  має  право  звернутися  із  заявою  про поновлення строку пред'явлення  до  суду,  який  видав  виконавчий документ,  або  до  суду  за місцем виконання.  Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.
     3. Для   інших   виконавчих   документів   пропущений   строк поновленню не підлягає.