БАЗА ПЕРСОНАЛЬНЫХ ДАННЫХ

Страница: 1

Сообщений 1 страница 17 из 17

Поделиться12011-12-17 04:52:25

Автор: Nadija
Участник

База персональных данных: в семи шагах от регистрации

База персональных данных: в семи шагах от регистрации

1 января 2011 года вступил в силу Закон Украины "О защите персональных данных" от 01.06.2010 г. № 2297-VI (далее - Закон), который определяет понятие персональных данных (далее - ПД), баз ПД, а также регулирует отношения, связанные с защитой ПД во время их обработки.

В соответствие с положениями ст. 9 Закона база ПД подлежит государственной регистрации путем внесения соответствующей записи уполномоченным госорганом по вопросам защиты ПД в Государственный реестр баз ПД. В исполнение данной нормы Кабмином 25.05.2011 г. было принято постановление № 616 "Об утверждении Положения о Государственном реестре баз персональных данных и порядке его ведения". А уже 5 августа стали действующими форма заявления о регистрации баз ПД и порядок подачи таких заявлений, утвержденные приказом Минюста от 08.07.2011 N 1824/5.

Таким образом, процесс регистрации баз данных был начат, но, к сожалению, некоторые компании все еще игнорируют его. Отчасти виной тому отсутствие действующих на сегодняшний день санкций за невыполнение Закона. Но такое положение не должно создавать уверенность в безнаказанности. Уже с 1 января 2012 года вступает в действие закон относительно ответственности за нарушение законодательства о защите ПД. И ответственность, надо заметить, предусмотрена серьезная. Но об этом немного позже.

Любое юридическое лицо в Украине является владельцем как минимум одной базы ПД - это база персональных данных сотрудников. Но в зависимости от рода деятельности, компания может быть владельцем и других баз данных: клиентов, контрагентов, и т.д.

Основная работа проводится до регистрации базы ПД, которая, по сути, является подведением некоей черты. Ведь, чтобы правильно зарегистрировать свои базы данных, компании необходимо определить их количество, серверы или другие оперативные системы, на которых они будут обрабатываться, разработать внутренние документы, регламентирующие порядок введения и обработки данных, а после этого уже подавать заявку на регистрацию баз. Но обо всем по порядку.

Итак, первый шаг для компании - определиться, обрабатывает она персональные данные или нет. Как уже было замечено, каждая компания является владельцем как минимум одной базы ПД - сотрудников. Возможность наличия других баз ПД зависит от рода деятельности компании. Таким образом, удостоверившись, что компания нуждается в обработке персональных данных, следует четко обозначить, с какой целью это происходит.

Поэтому, второй шаг - определение цели обработки и количества баз, которое зависит от особенностей организации бизнес-процессов компании.

Не исключено, что информация о лицах может использоваться в будущем для разных целей, поэтому рекомендуем максимально широко подойти к данному вопросу и вот почему. Лицо, ПД которого будут обрабатываться, согласно Закону дает свое согласие на обработку данных в соответствии с конкретной целью и если в будущем такая цель изменится - необходимо будет получить новое согласие лица (ч. 1 ст. 6 Закона).

Шаг третий. Определившись с категориями и целью обработки ПД, компания должна документально утвердить это. Последним может стать локальный документ под названием "Порядок обработки и защиты персональных данных", утвержденный приказом исполнительного органа компании (директора). С таким Порядком целесообразно ознакомить сотрудников, чья работа непосредственно связана с обработкой ПД.

Кроме того, для оптимизации процесса сбора ПД целесообразно утвердить текст согласия лица на обработку его ПД. Также следует разработать уведомление, в котором изложить информацию о правах субъекта ПД, цели обработки данных и лицах, которым передаются ПД. С целью экономии времени, возможно, вручать такую памятку субъекту ПД следует сразу после их сбора, то есть до того, как данные физически поступят в базу.

Получение согласия субъекта ПД является одним из наиболее важных моментов процесса регистрации базы ПД. Будем считать это четвертым шагом.

Что же касается сотрудников, закон также требует, чтобы за защиту ПД в компании отвечало должностное лицо или отдел. На практике, за каждую базу ПД должно отвечать отдельное должностное лицо, также должно быть назначено лицо, отвечающее за защиту от незаконного доступа к ПД (целесообразно такие функции возложить на IT-отдел).

Поэтому, пятым шагом будут кадровые назначения - необходимо определить структурное подразделение или ответственное лицо, которое организует работу, связанную с защитой ПД при их обработке, в соответствии с Законом.

Европейская практика показывает, что на этом этапе полезен независимый аудит компанией, специализирующейся на технической защите информации. Это позволит в первую очередь создать систему защиты от утечки ПД и возможности их неправомерного использования. Кроме того, это отличная возможность получить подтверждение надлежащего уровня защищенности систем, что, как показывает европейская практика, влияет на определение размера санкций, в случае их наложения компетентным органом.

Непосредственно регистрация базы ПД производится Государственной службой по вопросам защиты персональных данных (далее - Служба) на основании заявления владельца базы. Таким образом, шестой шаг - подача заявления в установленной форме на регистрацию базы ПД.

Заявление о регистрации базы ПД должно содержать информацию о владельце и распорядителях базы, информацию о базе данных и месте ее нахождения, а также подтверждение обязательства по выполнению требований законодательства по защите ПД.

О каждом изменении вышеуказанных сведений, не позднее чем в течение 10 рабочих дней со дня наступления такого изменения, владелец базы ПД обязан уведомлять Службу путем подачи заявления о внесении изменений в сведения Государственного реестра баз персональных данных.

Допускается две формы подачи заявления:

- бумажная (желательно, с предоставлением электронной копии);

- электронная, отвечающая требованиям Законов Украины "Об электронных документах и электронном документообороте" и "Об электронной цифровой подписи".

На каждую базу ПД надо заполнять отдельное заявление.

Особое внимание надо уделить правильному заполнению граф, касающихся целей и категорий обработки данных. В регистрации может быть отказано в случае несоответствия заявления на регистрацию требованиям Закона.

И наконец, последний, седьмой шаг - сама регистрация базы ПД, что является обязанностью Службы. Следует отметить, что эта процедура осуществляется бесплатно.

На протяжении 10 рабочих дней с дня поступления заявления, Службой принимается решение о регистрации базы ПД или отказе в таковой. Таким образом, если заявление заполнено надлежащим образом и соблюдены все нормы законодательства, то на получение готового свидетельства о регистрации можно рассчитывать уже в течение нескольких дней.

Компания должна получить свидетельство о государственной регистрации базы ПД на каждую базу ПД.

Данный пошаговый алгоритм подходит для регистрации новой базы ПД. В случае регистрации уже существующей базы возникает вопрос, как быть с данными, полученными без документированного согласия лица до вступления в силу Закона 01.01.2011 г.? Соблюдение формальностей относительно обработки ПД начинается именно с получения согласия лица на такую обработку (ст. 6 Закона). Однозначно правильный путь решения сможет подсказать только будущая правоприменительная практика. Но уже сейчас возможно два варианта:

вариант первый - получить post-factum согласие лица на обработку его ПД и затем уведомить лицо о его законных правах в связи с включением его данных в базу;

вариант второй - ограничиться письменным уведомлением лица о том, что его ПД были собраны до вступления в силу Закона, о цели обработки данных, об имеющих доступ к данным третьих лицах, а также уведомить о праве предъявлять мотивированное требование относительно изменения или уничтожения своих ПД. В случае если в разумный срок требований об уничтожении ПД не поступило, то это косвенно может свидетельствовать о допустимости использования данных, полученных до 01.01.2011 г.

Теперь вернемся к ответственности. Закон Украины от 02.06.2011 N 3454, призванный ввести ответственность за нарушение законодательства о защите ПД, вносит изменения в Административный и Уголовный кодексы Украины, а именно:

- уклонение от государственной регистрации базы ПД, - влечет наложение штрафа на граждан от 300 до 500 н.м.д.г. и на должностных лиц, граждан - СПД - от 500 до 1000 н.м.д.г. (ст. 18839 КоАП, в редакции от 01.01.2012) (то есть от 5100 до 17000 грн.);

- незаконный сбор, хранение, использование, уничтожение, распространение конфиденциальной информации о лице или незаконное изменение такой информации (кроме исключительных случаев), - наказываются штрафом от 500 до 1000 н.м.д.г. или исправительными работами сроком до 2х лет, либо арестом на срок до 6 месяцев, или ограничением свободы на срок до 3х лет. За те же действия, совершенные повторно или если они причинили существенный вред, - предусмотрен арест на срок от 3х до 6 месяцев, или ограничение свободы на срок от 3х до 5 лет, или лишение свободы на тот же срок (ст. 182 УК Украины, в редакции от 01.01.2012).

Как уже сказано, такие санкции смогут применяться после 1 января 2012 года. Поэтому владельцам баз ПД следует помнить о том, что для них рисками являются как проверки контролирующего органа, так и возможные судебные иски граждан, чьи права нарушены.

Уже сейчас Служба может проводить проверки владельцев и (или) распорядителей баз ПД относительно соблюдения требований законодательства в сфере защиты ПД. Более того, приказом Службы от 28.09.2011 N 61 утвержден План таких проверок на IV квартал 2011 года (октябрь - декабрь 2011 г., размещенный на сайте Службы).
2011-12-13

http://www.lawyerodessa.com/news/-1d0db … ecd67276bb

ЗАКОН України "Про захист персональних баз даних"

Поделиться22011-12-17 05:16:04

Автор: Nadija
Участник

Документ 616-2011-п, редакцiя вiд 25.05.2011, чинний

Сторiнки: [ 1 ]

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А від 25 травня 2011 р. N 616 Київ
Про затвердження Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його ведення
На виконання статті 9 Закону України "Про захист персональних даних" ( 2297-17 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його ведення, що додається.
2. Державній службі з питань захисту персональних даних:
вжити заходів до 1 липня 2011 р. для створення Державного реєстру баз персональних даних;
забезпечити з 1 липня 2011 р. реєстрацію баз персональних даних у зазначеному Реєстрі за результатами розгляду заяв володільців баз персональних даних про таку реєстрацію.
3. Абзац другий розділу II додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 283 ( 283-93-п ) "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку" - із змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 936 ( 936-93-р ) і постановами Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 р. N 786 ( 786-2004-п ) (Офіційний вісник України, 2004 р., N 24, ст. 1599), від 21 лютого 2007 р. N 286 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 14, ст. 534), від 17 квітня 2008 р. N 381 ( 381-2008-п ) (Офіційний вісник України, 2008 р., N 31, ст. 991), від 22 грудня 2010 р. N 1167 ( 1167-2010-п ) (Офіційний вісник України, 2010 р., N 98, ст. 3484), після слів "листки тимчасової непрацездатності" доповнити словами ", свідоцтво про державну реєстрацію бази персональних даних".
4. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пунктів 15 і 16 Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його ведення, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Інд. 70
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. N 616
ПОЛОЖЕННЯ про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його ведення
1. Державний реєстр баз персональних даних (далі - Реєстр) як єдина державна інформаційна система збору, накопичення та обробки відомостей про зареєстровані бази персональних даних ведеться з метою реалізації державної політики у сфері захисту персональних даних.
2. Держателем Реєстру є ДСЗПД, яка забезпечує його створення та ведення.
3. Адміністратором Реєстру є державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, що забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення Реєстру, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містяться у Реєстрі.
4. Реєстр ведеться державною мовою.
5. ДСЗПД здійснює реєстрацію баз персональних даних, а також вносить зміни до відомостей, що містяться в Реєстрі, про зареєстровану базу персональних даних на підставі заяви, поданої володільцем такої бази або уповноваженою ним особою (далі - заявник).
6. Заява подається щодо кожної бази даних, яка перебуває у володінні заявника, за формою та у порядку, що затверджуються Мін'юстом.
7. Заява повинна містити:
звернення про внесення бази персональних даних до Реєстру;
інформацію про володільця бази персональних даних:
- найменування, резидент/нерезидент, код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для резидента), місцезнаходження - для юридичних осіб;
- прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), громадянство, номер, серія паспорта та орган, що його видав, а також для громадян України реєстраційний номер облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідним органам державної влади, що підтверджується відміткою в паспорті), місце проживання - для фізичних осіб;
інформацію про найменування і місцезнаходження бази персональних даних:
- адреса фактичного розміщення - для баз даних у формі картотек;
- фактичні адреси зберігання носіїв інформації - для баз даних в електронній формі;
інформацію про мету обробки персональних даних у базі персональних даних з посиланням на нормативно-правові акти, положення, установчі чи інші документи, які регулюють діяльність володільця бази персональних даних, у тому числі про їх категорії та правові підстави такої обробки;
інформацію про інших розпорядників баз персональних даних:
- найменування, резидент/нерезидент, код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для резидента), місцезнаходження - для юридичних осіб;
- прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), громадянство, номер, серія паспорта та орган, що його видав, а також для громадян України реєстраційний номер облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідним органам державної влади, що підтверджується відміткою в паспорті), місце проживання - для фізичних осіб;
документ, що підтверджує зобов'язання стосовно виконання вимог законодавства щодо захисту персональних даних.
8. ДСЗПД у зв'язку з отриманням заяви вносить до Реєстру такі відомості:
інформація про заявника;
найменування бази персональних даних;
дата реєстрації заявником та вихідний номер (за наявності) заяви.
9. Після внесення до Реєстру відомостей про заяву їй автоматично (з використанням програмного забезпечення Реєстру) присвоюється реєстраційний номер. При цьому фіксуються дата і час реєстрації заяви.
10. ДСЗПД повідомляє заявникові не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви про її отримання. У повідомленні зазначаються дата та реєстраційний номер запису про заяву у Реєстрі, а також дата звернення за отриманням свідоцтва чи повідомлення про відмову в реєстрації.
11. ДСЗПД приймає протягом 10 робочих днів з дня надходження відповідної заяви рішення про реєстрацію бази персональних даних шляхом видання її володільцю свідоцтва про державну реєстрацію бази персональних даних чи повідомлення про відмову в реєстрації, про що вносить запис до Реєстру.
12. Запис у Реєстрі про базу персональних даних містить такі відомості:
інформація, передбачена у пункті 7 цього Положення;
реєстраційний номер запису в Реєстрі;
дата та час здійснення запису (змін до нього) в Реєстрі;
прізвище, ім'я та по батькові реєстратора, який здійснив запис (зміни до нього);
відомості про видане свідоцтво про державну реєстрацію;
відомості про внесення змін.
13. ДСЗПД відмовляє у реєстрації бази персональних даних у разі, коли подані відповідно до пункту 7 цього Положення відомості, є неповними чи недостовірними.
14. ДСЗПД надає інформацію з Реєстру, у тому числі витяги з нього, за запитом будь-якої фізичної чи юридичної особи відповідно до законодавства про захист персональних даних, про звернення громадян та про доступ до публічної інформації.
15. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні підприємства, установи, організації, інші юридичні і фізичні особи отримують доступ до відомостей Реєстру через веб-сайт, який ведеться адміністратором Реєстру, шляхом пошуку та перегляду такої інформації про базу персональних даних:
найменування бази персональних даних;
відомості про володільця бази персональних даних:
- найменування, місцезнаходження, код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для резидента) - для юридичних осіб;
- прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) - для фізичних осіб;
мета обробки персональних даних;
реєстраційний номер запису про базу персональних даних у Реєстрі.
16. Пошук інформації про базу персональних даних через веб-сайт здійснюється за будь-якими з таких відомостей:
реєстраційний номер запису про базу персональних даних у Реєстрі;
найменування юридичної особи - володільця бази персональних даних та код платника податків згідно з ЄДРПОУ;
прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи - володільця бази персональних даних та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/m … 6-2011-%EF

Поделиться32011-12-20 19:12:50

Автор: Nadija
Участник

Официальный комментарий Государственной службы по вопросам защиты персональных данных

Сегодня одной из наиболее горячих тем является введение с 1 января следующего года ответственности за нарушения в сфере защиты персональных данных. Поскольку это совершенно новая для Украины сфера, в ней остается немало темных пятен, в связи с чем у многих, даже у высококвалифицированных юристов, возникают вопросы по процедуре привлечения к ответственности. Высказывается немало различных, и не всегда верных, мнений.

В связи с этим представляем комментарий уполномоченного госоргана в этой сфере — Государственной службы по вопросам защиты персональных данных (размещается полностью, на языке оригинала):

«З 1 січня 2012 року набирають чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, якими введена адміністративна та кримінальна відповідальність (за порушення недоторканності приватного життя стосовно незаконного збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконної зміни такої інформації), але лише за наступних умов.

1) До ДСЗПД повинна бути надіслана скарга громадянина України (при цьому скарга має бути підкріплена документами, що підтверджують порушення у сфері захисту персональних даних).

2) На підставі скарги ДСЗПД буде проведено перевірку володільців та (або) розпорядників баз персональних даних щодо дотримання ними вимог законодавства у сфері захисту персональних даних, в результаті якої буде надано припис на усунення порушень.

3) В разі невиконання припису ДСЗПД складає адміністративний протокол, який потім передається до суду.

4) На підставі адміністративного протоколу проводиться судове засідання і приймається рішення про накладення адміністративного стягнення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення, на підставі якого володільцем бази персональних даних сплачується штраф.

Довідково. Ухиленням від державної реєстрації бази персональних даних не вважатиметься факт подачі володільцем бази персональних даних заяви про реєстрацію бази персональних даних до ДСЗПД до 1 січня 2012 року.

Єдиним органом виконавчої влади, на який законом покладеного завдання щодо контролю за додержанням вимог законодавства про захист персональних даних є Державна служба України з питань захисту персональних даних, а рішення про адміністративне стягнення прийматиме лише суд.»
http://www.buhgalter911.com/yaf/yaf_postsm66451_--.aspx

Поделиться42011-12-20 19:26:57

Автор: Nadija
Участник

Украинцев призывают бойкотировать идиотский закон о «базах данных» http://obkom.net.ua/news/2011-12-16/1357.shtml

И еще информация с сайта Динай http://www.dinai.com/open_review.php?id=202051405

Згода на обробку персональних даних від працівника не потрібна

Закон України "Про захист персональних даних" N 2297-VI від 01.06.2010 р., який набрав чинності ще з початку 2011 р., тільки в останні місяці привернув до себе неабияку увагу. Причиною цьому стало запровадження значних штрафних санкцій за невиконання норм зазначеного нормативно-правового акта, які будуть застосовуватися вже з 1 січня 2012 р.

Саме тому на даний час актуальною проблемою для багатьох підприємств, а також фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, є реєстрація баз персональних даних. Разом з цим, заповнення заяви та подача її на держреєстрацію до Державної служби з питань захисту персональних даних є лише одним пунктом із переліку дій, які мають зробити заявники на шляху до впровадження у себе системи обробки та захисту персональних даних. Володільці баз персональних даних мають розробити внутрішню документацію, отримати згоди від суб’єктів персональних даних, надати останнім у відповідь повідомлення щодо їх прав, взяти з осіб, що мають доступ до персональних даних, зобов’язання щодо нерозголошення інформації, а також забезпечити захист персональних даних у існуючих базах.

На усіх зазначених етапах виникає багато питань, роз’яснити більшість з яких, опираючись лише на норми Закону N 2297-VI, неможливо. Саме тому дуже доречною стала поява роз’яснення Держслужби з питань захисту персональних даних, яке торкнулося низки проблем.

Мабуть, самим довгоочікуваним стало роз’яснення питання щодо підстав для обробки персональних даних працівника. Зразу ж зазначимо, ЗГОДУ на обробку персональних даних від працівників отримувати НЕ ПОТРІБНО. В даному випадку, відомості щодо персоналу будуть оброблюватися на підставі дозволу, наданого відповідно до закону, а саме - ст. 24 КЗпП виключно для здійснення повноважень володільця бази персональних даних у сфері правовідносин, які виникли в нього з працівником на підставі трудового договору (контракту). Нагадаємо, що у статті 24 КЗпП передбачено, що громадянин при укладенні трудового договору зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи .

Відмітимо, що таку ж думку ми висловлювали у статті ОТРИМАННЯ ЗГОДИ ОСОБИ НА ОБРОБКУ ЇЇ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ НЕ ЗАВЖДИ Є ОБОВ’ЯЗКОВИМ – автор Ольга Яковенко.

Увага! Звільнення від необхідності отримання згоди не позбавляє володільця баз персональних даних від обов’язку надання працівнику повідомлення про його права. Нагадаємо, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб’єкта персональних даних є однією з підстав для накладення адмінштрафу у розмірі від 5100 до 6800 грн. (повторно протягом року - 6800-11900 грн.) (ст. 18839 КпАП).

Окремої уваги заслуговує пункт роз’яснення, що стосується ВИМОГ ДО ЗГОДИ суб’єкта персональних даних.

Відповідно, до визначення, наданого у ст. 2 Закону N 2297-VI, згодою суб'єкта персональних даних вважається будь-яке документоване, зокрема письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

При цьому, Держслужба, посилаючись на окремі статті вищезазначеного Закону, зазначає, що згода суб'єкта персональних даних на обробку персональних даних повинна містити інформацію щодо:

- мети та конкретних цілей обробки персональних даних (ст. 2 Закону N 2297-VI ) ;

- обсягу персональних даних (ст. 6 Закону N 2297-VI ) ;

- порядку використання персональних даних (ст. 10 Закону N 2297-VI ) ;

- порядку поширення персональних даних (ст. 14 Закону N 2297-VI ) ;

- порядку доступу до персональних даних третіх осіб (ст. 16 Закону N 2297-VI ) .

Не зайвим є розглянуте у роз’ясненні питання щодо ОФОРМЛЕННЯ ЗАЯВИ про держреєстрацію бази, а також про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних . Зазначені документи мають містити інформацію про мету обробки персональних даних з визначенням категорії обробки персональних даних.

Метою обробки є забезпечення володільцем бази персональних даних належного здійснення діяльності, визначеної в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих документах, які регулюють його діяльність, та внаслідок якої виникає необхідність у вчиненні будь-якої дії або сукупності дій з обробки персональних даних у базах.

Визначення категорії обробки персональних даних залежить від вимог до обробки персональних даних, які містяться в базах персональних даних заявника. Закон N 2297-VI визначає загальні та особливі вимоги обробки.

Особливі вимоги обробки застосовуються до персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, а також даних, що стосуються здоров’я чи статевого життя. Обробка зазначених відомостей дозволена Законом лише у деяких виключних випадках, наприклад, це необхідно для здійснення прав та виконання обов'язків у сфері трудових правовідносин відповідно до закону чи для обґрунтування, задоволення або захисту правової вимоги тощо.

Під загальні вимоги до обробки підпадають у сі наявні у суспільному житті персональні дані особи, окрім вищезазначених.

Відповідно до ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних" (N 3454-VI від 02.06.2011 р.) з 01.01.2012 р. за ухилення від реєстрації бази персональних даних будуть застосовуватися досить значні штрафні санкції - від 8500 грн. до 17000 грн.

Побоюючись відповідальності, володільці баз персональних даних намагаються встигнути до нового року отримати Свідоцтво про держреєстрацію. Поспішаємо повідомити вам приємну новину –достатньо буде лише встигнути подати заяву про реєстрацію бази до 1 січня 2012 р. Сам факт такої подачі вже не буде вважатися ухиленням від держреєстрації .

Що стосується контрольних заходів, а саме проведення перевірок, то Держслужба зазначає, що вони будуть виїзними та безвиїзними, а також плановими і позаплановими. План проведення перевірок (планових) буде розміщуватися на веб-сайті Держслужби ( wwwzpd.gov.ua ). А ось позапланові перевірки будуть проводитися лише за скаргами громадян. При цьому Держслужба наголошує, що відповідна скарга має бути підкріплена документами, що підтверджують порушення у сфері захисту персональних даних.

Увага! Перевірки будуть проводитися лише після затвердження відповідного наказу ( "Про затвердження Положення про порядок здійснення Державною службою України з питань захисту персональних даних державного контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних") , проект якого на даний час проходить громадське обговорення. Наступними кроками до затвердження цього документа стануть погодження у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, а також держреєстрація у Міністерстві юстиції України.

Насамкінець, звернемо вашу увагу на таке повідомлення Держслужби - "З аяви про реєстрацію бази даних Державною службою України з питань захисту персональних даних будуть прийматися також після 1 січня 2012 року" .

--------------------------------------------------------------------------------

Роз'яснення Державної служби України з питань захисту персональних даних від 14.12.2011 р.

http://buhgalter911.com/yaf/yaf_postsm67000_--.aspx

Поделиться52011-12-20 19:33:26

Автор: Nadija
Участник

Нет слов: Увага! Звільнення від необхідності отримання згоди не позбавляє володільця баз персональних даних від обов’язку надання працівнику повідомлення про його права. Нагадаємо, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб’єкта персональних даних є однією з підстав для накладення адмінштрафу у розмірі від 5100 до 6800 грн. (повторно протягом року - 6800-11900 грн.) (ст. 18839 КпАП).

Надо просмотреть админкодекс. Можно понадёргать много несуразностей, чтобы запугать людей...

Поделиться62011-12-20 19:49:05

Автор: Nadija
Участник

Документ 3454-17, редакцiя вiд 02.06.2011, набирає чинності
( Увага! Остання подiя - Набрання чинності вiдбудеться 01.01.2012 )

З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):
1) доповнити статтями 188-39 і 188-40 такого змісту:
"Стаття 188-39. Порушення законодавства у сфері захисту персональних даних
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб'єкта персональних даних про його права у зв'язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних про зміну відомостей, що подаються для державної реєстрації бази персональних даних, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ухилення від державної реєстрації бази персональних даних -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних у базі персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них, -
тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 188-40. Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних
Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних щодо усунення порушень законодавства про захист персональних даних -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
2) статтю 221 після цифр "188-38" доповнити цифрами "188-39, 188-40";
3) пункт 1 частини першої статті 255 доповнити абзацом такого змісту:
"спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних (188-39, 188-40)".

2. Статтю 182 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131) викласти в такій редакції:
"Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя
1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -
караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -
караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".
II. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року.
Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 2 червня 2011 року N 3454-VI

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/m … eg=3454-17

......................................
СТ 188-39 Ухилення від державної реєстрації бази персональних даних -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Яким Законом зобов"язують реєструвати Бази даних, наприклад, ФОП з одним працівником?

Поделиться72011-12-20 19:55:10

Автор: Nadija
Участник

http://zpd.gov.ua/
Державна служба України з питань захисту персональних даних:

· розробляє типовий порядок обробки персональних даних, методичні матеріали та рекомендації з питань захисту персональних даних;

· розглядає пропозиції, запити, звернення, вимоги та скарги фізичних і юридичних осіб;

· реєструє бази персональних даних, веде Державний реєстр баз персональних даних;

· здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням вимог законодавства про захист персональних даних;

· видає обов'язкові для виконання законні вимоги (приписи) щодо усунення порушень законодавства про захист персональних даних; складає адміністративні протоколи про виявлені порушення законодавства у сфері захисту персональних даних;

· організовує та забезпечує взаємодію з іноземними суб'єктами відносин, пов'язаними із персональними даними, бере участь у роботі міжнародних організацій з питань захисту персональних даних;

здійснює інші повноваження, визначені Законом України «Про захист персональних даних» та Положення про Державну службу України з питань захисту персональних даних, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 390/2011.

Поделиться82011-12-20 20:02:25

Автор: Nadija
Участник

Реєстрація баз персональних даних

“База персональних даних підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних”.

(стаття 9 Закону України «Про захист персональних даних»)

Реєстрація баз персональних даних допомагає:

· володільцям – детально знати та ретельно виконувати вимоги законодавства;

· суб’єктам персональних даних – на основі аналізу отриманої інформації, про те чи зберігаються його персональні дані в базі даних конкретної компанії та категорій таких даних, коректно формулювати запити та скарги;

· уповноваженому державному органу з питань захисту персональних даних – слідкувати за ситуацією, використовувати записи про зареєстровані бази персональних даних для проведення виїзних та безвиїзних перевірок володільців та розпорядників баз персональних даних.

Реєстрація баз персональних даних та внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних здійснюється відповідно до Закону України „Про захист персональних даних” від 01.06.2010 № 2297-VI, Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його ведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №616, за формами та згідно з Порядком подання заяв про реєстрацію бази персональних даних та про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.07.2011 № 1824/5.

Державній реєстрації підлягають усі бази персональних даних в електронному вигляді та/або в картотеках, в яких обробляються персональні дані, незалежно від обсягу та форми їх застосування, виду діяльності. При цьому, щодо кожної бази даних, яка перебуває у володінні заявника, подається окрема заява.
((ЧИМ РЕГЛАМЕНТОВАНО?????))
Для реєстрації бази персональних даних, уповноваженому державному органу з питань захисту персональних даних, подається заява встановленого зразка.

Заява про реєстрацію бази персональних даних повинна містити інформацію про володільця та розпорядників бази персональних даних, інформацію про базу даних та місце її знаходження, а також підтвердження зобов’язання стосовно виконання вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Про кожну зміну вищезазначених відомостей, не пізніш як протягом десяти робочих днів з дня настання такої зміни, володілець бази персональних даних зобов'язаний повідомляти уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних шляхом подання заяви про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних.

Заява подається в паперовій формі (бажано, з наданням електронної копії) або у формі електронного документа через веб-сайт Державного реєстру баз персональних даних ( https://rbpd.informjust.ua ), а також на електронну пошту register@zpd.gov.ua відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис». При цьому, ДСЗПД обробляє заяви у формі електронного документу, підписані володільцями, що отримують послуги електронного цифрового підпису (ЕЦП) у акредитованих центрах сертифікації ключів, які надали у розпорядження ДСЗПД надійні засоби ЕЦП.
http://zpd.gov.ua/indexServices.html

Поделиться92011-12-20 20:03:43

Автор: Nadija
Участник

Контакти реєстратора

Начальник управління реєстрації баз персональних даних – Кривда Світлана Геннадіївна

Контактна інформація:

e.mail: register@zpd.gov.ua

Поштова адреса: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 15, каб.1205

Поделиться102011-12-20 20:11:55

Автор: Nadija
Участник

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 390/2011
Про Положення про Державну службу України з питань захисту персональних даних
1. Затвердити Положення про Державну службу України з питань захисту персональних даних (додається).

2. Кабінету Міністрів України в місячний строк:

вирішити питання розміщення та матеріально-технічного забезпечення діяльності Державної служби України з питань захисту персональних даних;

привести свої рішення у відповідність із цим Указом.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

06 квітня 2011 року

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

від 6 квітня 2011 року

№ 390/2011

П О Л О Ж Е Н Н Я

про Державну службу України з питань захисту персональних даних

1. Державна служба України з питань захисту персональних даних (ДСЗПД України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України.

ДСЗПД України входить до системи органів виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту персональних даних.

2. ДСЗПД України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, наказами Міністерства юстиції України, дорученнями Президента України та Міністра юстиції України,

ДСЗПД України у своїй діяльності використовує рекомендації міжнародних організацій щодо захисту персональних даних.

3. Основними завданнями ДСЗПД України є:

1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері захисту персональних даних;

2) реалізація державної політики у сфері захисту персональних даних;

3) контроль за додержанням вимог законодавства про захист персональних даних;

4) здійснення міжнародно-правового співробітництва у сфері захисту персональних даних.

4. ДСЗПД України відповідно до покладених на неї завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань захисту персональних даних, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру юстиції України;

2) готує пропозиції щодо визначення загальної стратегії та пріоритетних напрямів діяльності у сфері захисту персональних даних;

3) розробляє критерії ризику незаконного використання та розголошення інформації, що міститься в базах персональних даних;

4) розробляє методичні матеріали і рекомендації з питань, віднесених до її компетенції;

5) розробляє типовий порядок обробки персональних даних у базах персональних даних;

6) розробляє критерії і порядок оцінювання стану захищеності персональних даних у базах персональних даних підприємств, установ і організацій усіх форм власності, державних органів чи органів місцевого самоврядування, фізичних осіб – підприємців, які обробляють персональні дані відповідно до закону;

7) реєструє бази персональних даних та веде Державний реєстр баз персональних даних, надає витяги із нього;

8) забезпечує створення Державного реєстру баз персональних даних;

9) визначає вимоги до документів, що подаються для реєстрації баз персональних даних;

10) у межах компетенції розглядає пропозиції, запити, звернення, вимоги та скарги фізичних та юридичних осіб, органів;

11) видає документи встановленого зразка про реєстрацію баз персональних даних у Державному реєстрі баз персональних даних;

12) здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних;

13) розробляє та затверджує плани перевірок володільців та (або) розпорядників баз персональних даних щодо дотримання ними вимог законодавства у сфері захисту персональних даних;

14) проводить у межах своїх повноважень виїзні та безвиїзні перевірки володільців та (або) розпорядників баз персональних даних;

15) видає володільцям та (або) розпорядникам баз персональних даних обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про захист персональних даних та вимагає надання необхідної інформації та документів, що підтверджують усунення виявлених порушень;

16) складає адміністративні протоколи про виявлені порушення законодавства у сфері захисту персональних даних;

17) передає правоохоронним органам матеріали про виявлені порушення у сфері захисту персональних даних;

18) здійснює контроль за дотриманням правил передачі персональних даних іноземним суб'єктам відносин, пов’язаних із персональними даними;

19) бере участь у міжнародному співробітництві з питань захисту персональних даних, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з цих питань;

20) організовує та забезпечує взаємодію з іноземними суб'єктами відносин, пов'язаними із персональними даними;

21) бере участь у підготовці міжнародних договорів України з питань захисту персональних даних, готує пропозиції щодо укладення, денонсації таких договорів, забезпечує їх виконання;

22) погоджує порядок обробки персональних даних, які належать до банківської таємниці;

23) організовує роботу з підвищення кваліфікації спеціалістів у галузі захисту персональних даних та впроваджує в практику досягнення науки і передового досвіду;

24) проводить науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи у галузі захисту персональних даних;

25) проводить дослідження, в тому числі наукові, у сферах, що належать до її компетенції;

26) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

5. ДСЗПД України з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень проведення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті ДСЗПД України, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління;

2) здійснює добір кадрів в апарат ДСЗПД України, на підприємства, в установи, організації, що належать до сфери її управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників апарату ДСЗПД України;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті ДСЗПД України, на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;

4) здійснює у межах повноважень разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за цільовим використанням державних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм у сфері захисту персональних даних, у тому числі міжнародних;

5) забезпечує представництво інтересів ДСЗПД України у судових та інших органах;

6) забезпечує у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у апараті ДСЗПД України;

7) здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону.

6. ДСЗПД України для виконання покладених на неї завдань має право:

1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади;

2) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;

3) скликати наради, створювати комісії та робочі групи;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;

5) укладати цивільно-правові угоди та меморандуми про співробітництво у сферах що належать до її компетенції;

6) залучати в установленому порядку радників на громадських засадах.

7. ДСЗПД України у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами, організаціями.

8. ДСЗПД України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписує Голова ДСЗПД України.

9. ДСЗПД України очолює голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра юстиції України, та звільняє з посади Президент України.

Голова ДСЗПД України:

1) очолює ДСЗПД України, здійснює керівництво її діяльністю, представляє ДСЗПД України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями;

2) вносить на розгляд Міністра юстиції України пропозиції щодо формування державної політики у сфері захисту персональних даних, розроблені ДСЗПД України проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

3) вносить на розгляд Міністра юстиції України проекти нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань захисту персональних даних;

4) забезпечує виконання ДСЗПД України законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України;

5) затверджує за погодженням з Міністром юстиції України схвалені на засіданні колегії річний план роботи ДСЗПД України, заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей її діяльності відповідно до визначених завдань;

6) звітує перед Міністром юстиції України про виконання річного плану роботи ДСЗПД України та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності ДСЗПД України, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

7) вносить пропозиції Міністру юстиції України щодо кандидатур на посади своїх заступників;

8) розподіляє обов’язки між своїми заступниками за погодженням з Міністром юстиції України;

9) затверджує за погодженням з Міністром юстиції України структуру апарату ДСЗПД України;

10) забезпечує виконання наданих Міністром юстиції України доручень;

11) забезпечує взаємодію ДСЗПД України із визначеним Міністром юстиції України структурним підрозділом в апараті Міністерства;

12) забезпечує дотримання встановленого Міністром юстиції України порядку обміну інформацією між Міністерством та ДСЗПД України, вчасність її подання;

13) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Міністром юстиції України керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату ДСЗПД України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату ДСЗПД України;

14) установлює заохочувальні відзнаки та порядок нагородження ними.

10. Голова ДСЗПД України має двох заступників, у тому числі одного першого.

Першого заступника, заступника голови ДСЗПД України призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови ДСЗПД України, погоджених із Міністром юстиції України.

Першого заступника, заступника Голови ДСЗПД України звільняє з посад Президент України.

11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції ДСЗПД України, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у ДСЗПД України може утворюватись колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу ДСЗПД України.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у ДСЗПД України можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Голова ДСЗПД України.

12. Граничну чисельність державних службовців та працівників апарату ДСЗПД України затверджує Кабінет Міністрів України.

Структуру апарату ДСЗПД України затверджує Голова ДСЗПД України за погодженням з Міністром юстиції України.

Штатний розпис і кошторис ДСЗПД України затверджує її Голова за погодженням з Міністерством фінансів України.

ДСЗПД України є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Глава Адміністрації

Президента України С.ЛЬОВОЧКІН

http://www.president.gov.ua/documents/13358.html

Поделиться112011-12-20 20:20:13

Автор: Nadija
Участник

Створена структура - для чого?

Поделиться122011-12-20 20:22:36

Автор: Nadija
Участник

О защите персональных данных в Украине
Первого января 2011 года в Украине вступил в силу закон №2297-VI “О защите персональных данных”. Многие слышали об этом событии, некоторые знали об открытии регистрации баз ПД в июле этого года, но совсем немногие из тех, кого касается этот закон, поспешили предпринять какие-то конкретные действия. А тем временем с 1-го января 2012 года вступают в силу изменения в административном и уголовном кодексах Украины, определяющие ответственность за несоблюдение соответствующего закона. Далее мы постараемся ответить на самые главные вопросы:

кого это касается?
что нужно делать?
и что будет, если ничего не сделать?
Кому нужно принимать во внимание закон о защите персональных данных

Любому лицу (физическому или юридическому) Украины, которое владеет какой-либо персональной информацией физических лиц. Закон широко трактует понятие “персональных данных”. В своих разъяснениях служба ЗПД ссылается на Конвенцию Совета Европы и определяет персональные данные как сведения или совокупность сведений о физическом лице, которое может быть конкретно идентифицировано при помощи этих сведений. Таким образом, персональным данными может быть практически любая информация: email, IP-адрес, GPS позиция пользователя. Не говоря уже о таких данных, как ФИО, дата рождения, адрес и телефон. База персональных данных — именованная совокупность упорядоченных персональных данных в электронной форме и/или в форме картотек персональных данных.

Очевидно, что согласно закону регистрировать свои базы должны владельцы практических любых веб-сайтов, имеющих зарегистрированных пользователей. Сюда же попадают все интернет магазины с их базами покупателей. Но самое интересное, что персональными данными также считается информация о наемных работниках. А значит, зарегистрировать свою базу сотрудников обязана любая украинская компания.

После такого пессимистического начала перейдем к конкретным действиям.

Как обеспечить соблюдение закона о защите персональных данных

Для того, чтобы служба ЗПД не имела к вам вопросов, нужно обеспечить выполнение трех концептуальных пунктов:

получить разрешение каждого субъекта персональных данных (например, пользователя) на обработку и использование его ПД, уведомив его о цели сбора этих данных и их обработки, его правах, в связи с включением информации о нем в базу персональных данных, и лиц, которым эти данные передаются;
зарегистрировать базу персональных данных в государственном реестре;
обеспечить защиту базы персональных данных.

Если говорить о конкретных действиях, то они будут немного различными для разных баз ПД. Выделим два образных случая: веб-сайт и компания, имеющая базу данных сотрудников.

Сайт
Для реализации первого пункта вам потребуется модифицировать пользовательское соглашение. Необходимо добавить информацию о правах пользователя (возможно дать ссылку или процитировать статью 8 закона о защите персональных данных), цели обработки ПД, а также пункт “я разрешаю администрации сайта example.com собирать и обрабатывать мои персональные данные. С правами, возникающими в связи с обработкой моих персональных данных, и целями обработки и использования моих персональных данных ознакомлен”.

Компания
Нужно принять положения, в которых будут изложены права сотрудников, возникающие в связи с обработкой их ПД, а также цели обработки ПД (пример приказа и положения). Также нужно получить письменное разрешение каждого сотрудника на обработку его ПД (пример).

Регистрация баз ПД будет одинаковой для всех случаев и не должна занять много времени. Мы подготовили необходимый инструмент и подробную инструкцию в нашем блоге.

Кроме этого закон обязывает владельца баз ПД обеспечивать их защиту. Однако выбор конкретных мер и способов защиты возлагается целиком на владельца баз ПД и никак не обозначен. Отметим, что существует проект рекомендаций по обеспечению защиты баз ПД, и в будущем этот вопрос будет урегулирован намного точнее.

Какая ответственность предусмотрена за несоблюдение закона о защите персональных данных

Процитируем Кодекс Украины об административных правонарушениях. Необлагаемый минимум доходов граждан составляет 17 гривен.

Административная ответственность:
неуведомление (несвоевременное уведомление) субъекта персональных данных о его правах в связи с включением его персональных данных в базу, цели сбора данных и лиц, которым эти данные передаются – штраф до 300 НМДГ для граждан и от 300 до 400 – для должностных лиц и СПД;
неуведомление (несвоевременное уведомление) специально уполномоченного органа по вопросам защиты ПД об изменении ведомостей, которые подаются для государственной регистрации базы персональных данных – штраф от 100 до 200 НМДГ для граждан и от 200 до 400 НМДГ – для должностных лиц и СПД;
уклонение от регистрации базы персональных данных – штраф от 300 до 500 НМДГ для граждан и от 500 до 1000 НМДГ – для должностных лиц и СПД;
несоблюдение установленного законодательством порядка защиты базы ПД, которое повлекло к незаконному доступу к ПД – от 300 до 1000 НМДГ;
невыполнение законных требований должностных лиц специально уполномоченного органа по вопросам защиты ПД – штраф от 100 до 200 НМДГ.
Также существует уголовная ответственность за незаконный сбор, хранение, использование, уничтожение и распространение конфиденциальной информации (согласно ст.182 УК Украины), но мы искренне надеемся, что до этого дело не дойдет.

Составление протоколов о нарушениях в сфере защиты персональных данных возложено на уполномоченный орган – Государственную службу по вопросам защиты персональных данных. Привлекать к ответственности и принимать решение о взыскании штрафа уполномочены местные суды.

Особые случаи

Закон не распространяет свое действие в следующих случаях:
если база используется физическим лицом для личных непрофессиональных нужд;
если база используется физическим лицом для бытовых нужд;
если база используется журналистом для исполнения его должностных обязанностей;
если база используется творческим работником для осуществления его творческой деятельности.
Поэтому, если вы ведете личный блог и у вас есть база данных подписчиков, то регистрировать ничего не нужно.

http://habrahabr.ru/blogs/Dura_Lex/134678/

Поделиться132011-12-20 20:24:03

Автор: Nadija
Участник

Рубрика вопрос-ответ

В: Есть ли какая-то минимальная совокупность сведений, которая считается персональными данными?
О: Нет. Любые сведения о лице, по которым его можно идентифицировать считаются персональными данными

В: Данные хранятся на серверах в США, нужно ли мне регистрировать базу ПД?
О: Да.

В: Какой крайний срок регистрации баз ПД?
О: Такого срока нет, но с 1-го января 2012 года за несоблюдение норм закона о защите ПД вас могут привлечь к административной ответственности. Однако, скорее всего, служба ЭПД не приедет к вам с плановой проверкой, и реальные проблемы могут возникнуть только, если на вас подадут жалобу. В любом случае, базу лучше зарегистрировать как можно скорее, это не так сложно.

В: Считаются ли персональными данными сведения о сотрудниках?
О: Да

В: Нужно ли мне получать разрешение на использование ПД у уже существующих пользователей на моем сайте?
О: Нет, но вам нужно внести изменения в порядок регистрации всех новых пользователей.

Ссылки

wwwzpd.gov.ua — государственная служба по вопросам защиты персональных данных
wwwzpd.gov.ua/zpd.gov.ua_rus/indexDovidkaInfo.html — справочная информация для граждан и юридических лиц
zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 — ЗУ “О защите персональных данных”
zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=616-2011-%EF — Положение о Государственном реестре баз персональных данных и порядке его ведения — 25.05.2011 (с 01.07.2011 началась регистрация БПД)
wwwzpd.gov.ua/R/perelik/perelik/24.htm — Положение о Государственной службе по вопросам защиты персональных данных
zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3454-17 — Усиление ответственности за нарушение законодательства по защите персональных данных
rbpd.informjust.ua — реестр баз персональных данных
taxer.com.ua/blog/23 — инструкция по подаче заявки на регистрацию базы ПД в электронном виде

P.S.:
Хочется отметить, что закон о защите персональных данных не ставит своей целью накрыть всех колпаком. Сами пользовательские данные никто не регистрирует. Регистрируется лишь сам факт существования базы персональных данных, что гарантирует наличие ответственного лица, которое отвечает за сохранность пользовательских данных. В первую очередь это дает гарантию самим пользователям в том, что их данные никуда не утекут и не будут использоваться в противоправных действиях. В связи с этим в качестве персональных данных нужно рассматривать не какую-то совокупность данных, которая ТОЧНО определяет пользователя (например, ФИО + дата рождения), а которая МОЖЕТ помочь идентифицировать пользователя. Например, если пользователь использует адрес name@surname.com, то получившее каким-то образом доступ к этой базе третье лицо сможет связать этот имэйл с конкретным человеком. И никто бы из пользователей этого не хотел.
http://habrahabr.ru/blogs/Dura_Lex/134678/

Поделиться142011-12-20 20:46:42

Автор: Nadija
Участник

http://www.buhgalter911.com/yaf/yaf_pos … 96_--.aspx
ВСЕ ИНСТРУКЦИИ ЗАЯВЛЕНИЙ ПО РЕГИСТРАЦИИ БАЗ ПД в электронном виде В ОДНОМ СООБЩЕНИИ!!!

----ОФИЦИАЛЬНЫЕ Рекомендації щодо заповнення заяв про реєстрацію БПД
http://www.zpd.gov.ua/indexServices.html

---Обновленная Инструкция создания и подачи заявления на регистрацию баз персональных данных в электронном виде. 13.12.2011---
http://buhgalter911.com/ShowArticle.aspx?a=13762

----Інструкція по реєстрації бази персональних даних в електронному вигляді---
http://etcprof.com.ua/viewpage.php?page_id=141

---Рекомендации относительно заполнения заявления о регистрации базы персональных данных в электронной форме
http://buhgalter911.com/ShowArticle.aspx?a=13531

---Инструкция по созданию и подаче заявления на регистрацию.Форум АЦСК "MasterKey" --
http://forum.masterkey.ua/index.php?topic=1264.0

---Регистрация баз персональных данных в програме «M.E.Doc»--- пошагово с картинками
http://www.premiumservis.com.ua/Registration_BPD

---Регистрация баз персональных данных в програме Бест Звит Плюс 9.12.»---
http://1s.org.ua/news/a-187.html

Поделиться152011-12-20 21:56:28

Автор: Nadija
Участник

Что включать в базы данных: алгоритм действий
Эта статья поможет определиться что именно на Вашем предприятии
является Базой данных, которую необходимо регистрировать.

Как разделять понятия персональных данных и баз данных?

Есть ли у вас базы персональных данных?

Это вопрос, с которого необходимо начать. Дело в том, что информационная кампания, развернутая Государственной службой по защите персональных данных в последние недели и направленная на ознакомление субъектов хозяйствования с законодательными требованиями в части защиты персональных данных, привела к всеобщей «персонализации» страны. Все массово бросились в буквальном смысле изыскивать у себя персональные данные и думать над тем, какую еще базу и под каким названием зарегистрировать. Размер штрафов за нерегистрацию, как говорят, стимулирует.

Но тут, на наш взгляд, необходимо провести разграничение между персональными данными, которые, так или иначе, неизбежно используются в деятельности любого субъекта хозяйствования (информация о работниках, о должностных лицах контрагентов, подписывающих договоры, о физлицах-клиентах и т. д.), и базой персональных данных, т. е. об именованной совокупности упорядоченных персональных данных в электронной форме и/или в форме картотек персональных данных. Много ли на предприятиях картотек со специально упорядоченными сведениями о физических лицах?

Впрочем, нельзя не учитывать подхода Государственной службы по защите персональных данных к этому вопросу. По ее мнению, «каждое предприятие (организация) является владельцем как минимум двух баз персональных данных, а именно базы персональных данных работников, которая ведется с целью обеспечения требований трудового законодательства, реализации налоговых отношений и отношений в сфере бухгалтерского учета и аудита, и базы персональных данных клиентов либо других лиц, персональные данные которых обрабатываются в целях хозяйственной деятельности». В то же время «разные типы отчетов и форм, содержащие в себе определенную совокупность сведений о физлицах, отобранных из баз персональных данных владельца и периодически передаваемых в органы госвласти, — не рассматриваются как отдельные базы персональных данных». К перечню из базы персональных данных «Работники» и базы «Клиенты» наиболее усердные налогоплательщики добавляют также такие базы данных, как «Учредители» и «Контрагенты».

Мы бы все же исходили из того, что Закон Украины «О защите персональных данных» от 01.06.2010 г. № 2297-VI (далее — Закон о защите персональных данных*) не распространяется на любую информацию, которая оказывается у субъекта хозяйствования в ходе его деятельности и с помощью которой можно идентифицировать физлицо. Получение таких сведений, как фамилия, имя, отчество и паспортные данные, занимаемая должность (вид деятельности), чаще всего продиктовано специальными требованиями законодательства. Кроме своего непосредственного предназначения (идентификации лица, с которым субъект хозяйствования вступает в правоотношения), данная информация никак не используется, не упорядочивается и не систематизируется, а потому под определение базы персональных данных подпадать не должна.

* Текст Закона о защите персональных данных и связанных с ним документов см. на сайте газеты «Налоги и бухгалтерский учет» (wwwnibu.factor.ua, раздел «Справочная», «Нормативная база», «Персональные данные»).

А вот в отношении кадровой документации есть смысл пожеланиям Госслужбы не противиться и соответствующую базу данных зарегистрировать. В отношении других сведений, имеющихся у субъекта хозяйствования, следует оценить их на предмет соответствия критериям базы персональных данных.

Обратим внимание: к персональным данным относятся только сведения о физических лицах (в том числе о физлицах-предпринимателях). Поэтому если субъект хозяйствования систематизирует, скажем, сведения о контрагентах — юридических лицах, то подобная картотека базой персональных данных считаться не будет. Не распространяется Закон о защите персональных данных и на те сведения, которые физлицо собирает в своих личных непрофессиональных целях (телефонный справочник, анкеты знакомых и прочее).

Защита персональных данных: требования к субъекту хозяйствования

Какие законодательные требования предъявляются законодательством к субъектам хозяйствования?

Анализ текста Закона о защите персональных данных и разъяснений Государственной службы говорит о том, что наиболее полным будет такой алгоритм действий:

1. Получить согласие физических лиц, персональными сведениями которых владеет субъект хозяйствования (как юридическое лицо, так и физлицо-предприниматель), на использование информации о них в своей деятельности.

В этой части необходимо сделать некоторые оговорки.

Во-первых, Закон о защите персональных данных предусматривает в качестве отдельного основания для использования персональных данных разрешение на обработку персональных данных, предоставленное владельцу базы персональных данных согласно закону исключительно для осуществления своих полномочий. Поэтому, скажем, работодатель вполне мог бы сослаться на данное положение Закона для обоснования отсутствия необходимости получения согласия работников на использование их персональных данных, тем более что реализовывать требования трудового законодательства без таких данных в принципе невозможно. И если, например, работник ответит работодателю отказом, то, по сути, такой отказ должен становиться отдельным основанием для расторжения трудового договора, поскольку работодатель попросту оказывается в безвыходной ситуации. На наш взгляд, более разумно не столько испрашивать согласие работников на использование их персональных данных в необходимом для работы объеме, сколько ознакомить их с предоставляемыми им законодательными гарантиями в части защиты персональных данных. С учетом сказанного предлагаем использовать такую примерную форму подписываемого работниками заявления:

ЗГОДА
на збір та обробку персональних даних

Я, ___________________________________________________________________________________________ ,

(П. I. Б.)

(народився «______» ____________ 19____ року, паспорт серії _____ №__________________) підтверджую, що ознайомлений з вимогами Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI та інших нормативних актів про захист персональних даних і надаю згоду
_____________________________________________________________________________________________)

(повна назва суб’єкта господарювання)

на обробку відомостей про мене у картотеках та/або за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи бази персональних даних працівників суб’єкта господарювання з метою ведення кадрової документації, підготовки відповідно до вимог законодавства податкової та статистичної звітності, іншої інформації, а також внутрішніх документів підприємства з питань реалізації визначених законодавством і колективним договором прав та обов’язків у сфері трудових правовідносин і соціального захисту.

Зобов’язуюсь при зміні моїх персональних даних надавати у термін до 10 робочих днів відповідальній особі уточнену інформацію щодо відомостей про мене, необхідних для реалізації вимог чинного законодавства.

«____» ____________ 20___ року ____________ (____________________)

Я, ________________________посвідчую, що отримав повідомлення про включення інформації про мене до бази персональних даних з метою ведення кадрової документації, підготовки відповідно до вимог законодавства податкової та статистичної звітності, іншої інформації, а також внутрішніх документів підприємства з питань реалізації визначених законодавством і колективним договором прав та обов’язків у сфері трудових правовідносин і соціального захисту, а також відомості про мої права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», і про осіб, яким мої дані надаються, для виконання зазначеної мети.«___» _________ 20___ року.

__________________________
(підпис)
Повідомляємо, що надані Вами відомості включені до бази персональних даних (назва суб’єкта господарювання) з метою ведення кадрової документації, підготовки відповідно до вимог законодавства податкової та статистичної звітності, іншої інформації з питань персоналу, а також внутрішніх документів підприємства з питань реалізації визначених законодавством і колективним договором прав та обов’язків у сфері трудових правовідносин і соціального захисту. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб’єкт персональних даних має право:1) знати про місцезнаходження бази даних, яка містить його персональні дані, її призначення та найменування, місцезнаходження її володільця чи розпорядника;

2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані, що містяться у базі персональних даних;

3) на доступ до своїх персональних даних, що містяться у відповідній базі персональних даних;

4) отримувати не пізніш як за 30 календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи зберігаються його персональні дані у відповідній базі персональних даних, а також отримувати зміст його персональних даних, що зберігаються;

5) пред’являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних органами державної влади, органами місцевого самоврядування при здійсненні їхніх повноважень, передбачених законом;

6) пред’являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником цієї бази, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;

7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв’язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;

звертатися з питань захисту своїх прав щодо персональних даних до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних;

9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних.

Во-вторых, тем субъектам хозяйствования, которые захотят зарегистрировать не только базу персональных данных в отношении своих сотрудников, но и, руководствуясь пожеланиями Госслужбы по защите персональных данных, базу данных «Клиенты» (либо «Контрагенты») либо любую иную базу данных, от физлиц, сведения о которых будут включены в такую базу данных, необходимо также получить письменное согласие на использование и обработку их персональных данных. За основу можно взять приведенный выше образец, изменив в нем цель использования персональных данных (например, ограничиться лаконичным: «з метою ведення господарської діяльності, виконання вимог чинного законодавства»).

2. Составить положение о защите персональных данных на предприятии (на физлиц-предпринимателей либо других самозанятых лиц это требование не распространяется).

Текст такого положения преимущественно может состоять из цитат Закона о защите персональных данных, отдельные положения можно позаимствовать из разъяснений Госслужбы по защите персональных данных. В качестве ориентира следует взять проект Типового порядка обработки персональных данных в базах персональных данных (http://www.zpd.gov.ua/indexDovidkaInfo.html). К примеру, в него можно включить такие разделы:

I. Общие положения.

II. Персональные данные, принципы и цели их обработки. Перечень баз персональных данных, владельцем которых является субъект хозяйствования.

III. Организация обработки персональных данных. Цель использования.

IV. Порядок использования персональных данных: получение согласия от субъекта персональных данных, информирование его о правах, гарантированных законодательством по защите персональных данных.

V. Порядок доступа к персональным данным (указать, в частности, структурное подразделение либо ответственное лицо, которое организовывает работу, связанную с защитой персональных данных при их обработке).

VI. Права субъекта персональных данных.

VII. Государственная регистрация базы персональных данных.

3. Издать приказ, которым утвердить положение о защите персональных данных, назначить ответственное лицо либо указать структурное подразделение, на которое возлагаются функции по организации работы, связанной с защитой персональных данных, обеспечением государственной регистрации баз персональных данных, используемых в работе субъекта хозяйствования. Однако, поскольку такие функции не были оговорены при заключении трудового договора с сотрудниками, занимающими на предприятии соответствующие должности, и по сути речь идет о дополнении их трудовых обязанностей, в этом случае должны действовать требования к порядку существенного изменения условий труда: либо сотрудник должен дать согласие на такое изменение в письменной форме, либо о предстоящих изменениях его необходимо уведомить в письменной форме за два месяца до начала их действия.

4. Зарегистрировать базы персональных данных, предварительно определившись в вопросе о том, какие именно базы данных используются субъектом хозяйствования. Как мы установили, как минимум, базу данных «Работники» зарегистрировать придется (исключение составят те субъекты хозяйствования, прежде всего, физические лица — предприниматели, у которых наемных работников нет). Остановимся подробнее на порядке регистрации.

Порядок регистрации базы персональных данных

Заявление о регистрации базы персональных данных можно подать либо в бумажной, либо в электронной форме. Причем сразу скажем, что сами персональные данные в заявление не включаются. Может возникнуть вопрос, с какой целью тогда вообще введено требование о регистрации, если из заявления ничего, кроме самого наличия определенных персональных данных у субъекта хозяйствования, Госслужба не узнает. Сама Госслужба фактически указывает на то, что необходимость регистрации базы персональных данных заставляет субъектов хозяйствования задуматься о гарантиях защиты таких данных от неправомерного использования и формирует ответственное отношение к законодательству о защите персональных данных.

Требования к составлению заявления ограничиваются необходимостью указания названия базы персональных данных, цели их обработки и местонахождения базы (более подробно см. «Налоги и бухгалтерский учет», 2011, № 90, с. 45; Инструкцию по созданию и предоставлению заявления в электронном виде см. далее). Причем и название, и цель обработки указываются по усмотрению субъекта хозяйствования.

Инструкция по созданию и подаче заявления в электронном виде

1.Создание заявления

o Выберите пункт меню сайта «Создать заявление» и подпункт меню с соответствующим названием заявления («О регистрации БПД» или «О предоставлении извлечения из реестра»), которое необходимо создать.

o Заполните сведениями все поля формы заявления.

Внесите контрольные символы из изображения, которое находится ниже всех полей формы заявления, и нажмите кнопку «Сформировать заявление».

o Если указанные в форме заявления сведения являются корректными, и контрольные символы из изображения указаны верно, откроется страница «Сохранение файла заявления» с сообщением об успешном формировании файла заявления.

o На странице «Сохранение файла заявления» нажмите элемент «Сохранить файл заявления» (файл заявления открывать не нужно!) и сохраните файл заявления на локальном диске компьютера.

2.Подпись файла заявления электронной цифровой подписью

o Подпишите сохраненный на локальном диске компьютера файл заявления электронной цифровой подписью и сохраните подписанный файл заявления на локальном диске компьютера.

3.Подача заявления Регистратору

o Выберите пункт меню сайта «Подать заявление», и на открывшейся странице нажмите на элемент «Подать заявление в электронном виде».

o Откроется новая страница, к 3 полям которой с помощью кнопок «Обзор» необходимо выбрать на локальном диске и загрузить следующие файлы:

o файл заявления (максимальный размер файла — 512 кБ, тип файла «ДокументXML»);

o подписан ЭЦП файл заявления (максимальный размер файла — 512 кБ, тип файла «Подписанный файл»);

o файл публичного сертификата (максимальный размер файла — 100кБ, тип файла «Сертификат безопасности»).

o Внесите контрольные символы из изображения, которое находится ниже полей выбора файлов, и нажмите кнопку «Подать заявление».

o Если указанные на странице файлы являются корректными и контрольные символы из изображения указаны верно, заявление в электронном виде будет передано Регистратору и зарегистрировано в базе данных заявлений.

o После регистрации заявления отображается сообщение об успешной подаче заявления в электронном виде, в котором указан регистрационный номер заявления. На адрес электронной почты заявителя, указанный в заявлении, поступает сообщение об успешной подаче заявления, содержащее регистрационный номер заявления. Зарегистрированное заявление отображается на главной странице сайта в результатах поиска зарегистрированных заявлений.

Наибольшие сложности у субъектов хозяйствования возникают при заполнении поля «Цель обработки персональных данных», поэтому приведем рекомендуемые Госслужбой формулировки: обеспечение реализации трудовых отношений, административно-правовых, налоговых отношений и отношений в сфере бухгалтерского учета и аудита, отношений в сфере управления человеческими ресурсами, отношений в сфере экономических, финансовых услуг, отношений в сфере рекламы, отношений в сфере телекоммуникационных услуг, отношений в сфере общественной, политической и религиозной деятельности, отношений в сфере культуры, досуга, спортивной и социальной деятельности, отношений в сфере образования, отношений в сфере охраны здоровья, отношений в сфере безопасности, отношений в сфере транспорта, отношений в сфере науки, исторических исследований и статистики и т. п.

Напомним, нормы об ответственности заработают с 1 января 2012 года, а потому нужно поспешить зарегистрировать те базы персональных данных, которые использует предприятие в своей деятельности.

Благодарим юриста журнала Налоги и бухгалтерский учёт № 97, Елену Уварову за прекрасную консультацию!

http://snav.info/chto-vklyuchat-v-bazy- … -dejstvij/

Поделиться162011-12-20 21:57:07

Автор: Nadija
Участник

Госслужба по вопросам защиты персональных данных сообщила как будет проверять
Государственная служба Украины по вопросам защиты персональных данных (ГСЗПД) разработала проект Положения по осуществлению контроля за защитой персональных данных.

Согласно проекту, проверки владельцев или держателей баз персональных данных (БПД) традиционно будут разделяться на плановые и внеплановые. Основанием для проведения плановой проверки субъекта предполагают сделать его включение в годовой и квартальный план проверок, который будет утверждаться ГСЗПД и размещаться на ее официальном сайте. Предложенным проектом вводится ограничение по количеству плановых проверок — такие проверки будут проводить не чаще одного раза в 5 лет.

К основаниям проведения внеплановой проверки разработчики проекта предложили отнести:

- получение ГСЗПД судебного решения или постановления следователя (прокурора) о проведении проверки;

- обращение органов государственной власти о необходимости инициирования ГСЗПД проверки;

- заявление владельца или распорядителя БПД об инициировании им проверки;

- непредставление на письменный запрос ГСЗПД течение десяти рабочих дней со дня его получения проверяемым субъектом (на действия или бездействие которого поступила жалоба о нарушении) объяснений или документального подтверждения отсутствия соответствующих нарушений;

- выявление недостоверности (вероятной недостоверности) в сведениях, предоставленных субъектом проверки по письменному запросу ГСЗПД, или недостаточность таких сведений для оценки исполнения субъектом проверки требования законодательства;

- предоставление субъектом проверки ГСЗПД возражения к акту проверки или жалобы на принятое решение, содержащих требования о полном или частичном пересмотре результатов соответствующей проверки или об отмене принятого по ее результатам решения в случае, если имеется ссылка на обстоятельства, которые не были исследованы в ходе проверки, и объективное их рассмотрение невозможно без проведения проверки (такая проверка проводится исключительно по вопросам, ставшим предметом обжалования);

- окончание срока исполнения субъектом проверки предписания ГСЗПД об устранении нарушений законодательства в сфере защиты персональных данных.

Порядком также определяется процедура проведения проверок, оформления результатов и их рассмотрения.

По материалам: HR-Лига

http://snav.info/gossluzhba-po-voprosam … proveryat/

Поделиться172011-12-30 06:21:56

Автор: Nadija
Участник

Клюев обещает предпринимателям еще полгода на регистрацию

Регистрация баз данных, вероятно, будет продлена до 1 июля 2012 года.
Об этом заявил министр экономического развития и торговли Андрей Клюев журналистам в Киеве в четверг, сообщает Интерфакс-Украина.

По его словам, президент Виктор Янукович в связи с многочисленными жалобами предпринимателей на закон «О защите персональных данных» поручил правительству разобраться в проблеме и срочно исправить ситуацию.

Клюев добавил, что правительство также поручает Министерству юстиции и Госслужбе по вопросам регуляторной политики в течение месяца пересмотреть закон «О защите персональных данных» с точки зрения его соответствия реформам президента и европейской практике.
Введение административной и уголовной ответственности за нарушения законодательства о защите персональных данных предусмотрено законом «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усиления ответственности за нарушение законодательства о защите персональных данных» (? 3454-VI).

Закон вступает в действие с 1 января 2012 года и предусматривает ответственность за отсутствие регистрации до этой даты баз персональных данных.

wwwpravda.com.ua

http://statuspress.com.ua/ukrainian-new … aciyu.html